Радон: невидима загроза у вашій оселі. Як захистити себе та родину?
Радон – це природний радіоактивний газ, який не має ні кольору, ні запаху, ні смаку. Він утворюється в результаті природного розпаду урану в ґрунті й гірських породах та є основним дозоформуючим фактором опромінення населення. Хоча він оточує нас усюди, його накопичення в закритих приміщеннях становить серйозну загрозу для здоров’я.
Чому радон небезпечний?
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, радон є другою за значущістю причиною раку легенів після куріння.
Коли ми вдихаємо повітря з високим вмістом радону, радіоактивні частинки осідають на клітинах дихальних шляхів, де вони продовжують розпадатися. Це вивільняє невеликі порції енергії (альфа-випромінювання), що пошкоджує ДНК клітин легенів і з часом може призвести до розвитку злоякісних пухлин. Для курців ризик розвитку раку легенів через вплив радону зростає у 10 разів порівняно з тими, хто не палить.
Радон та продукти його розпаду можуть чинити негативний вплив на найбільш чутливі імунні, статеві та кровотворні клітини, що призводить до зниження загальної опірності організму та порушення усіх ланок імунної відповіді. Також цей газ небезпечний тим, що при ураженні ним, може народитися дитина з вадами здоров’я. Окрім того він призвести до лейкемії, особливо у дітей.
Як радон потрапляє в будинки?
Джерелами радону є переважно ґрунти під будинками, будівельні матеріали, кринична і водопровідна вода, особливо – видобута із артезіанських свердловин, а також природний газ, який використовується для побутових потреб. Газ просочується з ґрунту через: тріщини у фундаменті та підлозі; стики будівельних конструкцій; місця проходу інженерних комунікацій (труб, кабелів). Найвищі концентрації радону зазвичай спостерігаються на перших поверхах та в підвальних приміщеннях.
Як перевірити рівень радону?
Оскільки газ неможливо відчути органами чуття, єдиний спосіб дізнатися про небезпеку – провести вимірювання. Станом на 2026 рік в Україні діють нормативи, згідно з якими середньорічна концентрація радону в повітрі житлових приміщень не повинна перевищувати 300 Бк/м³ (для нових будівель — 100 Бк/м³).
Для перемірювання використовують: тест-системи тривалої дії (3–12 місяців) – найбільш точний метод, що показує середній рівень протягом року; цифрові детектори радону – дозволяють моніторити ситуацію в реальному часі. Моніторингом радіаційного фону, включно з вимірюванням вмісту радону в приміщеннях та довкіллі займаються Центри контролю та профілактики хвороб (ЦКПХ) та їх регіональні підрозділи.
Як убезпечити себе від негативного впливу радону: основні кроки
Якщо у вас є підозри щодо концентрації радону у вашій оселі або вимірювання показали перевищення норми, не панікуйте. Проблема вирішується за допомогою інженерних методів:
- Регулярне провітрювання: найпростіший спосіб знизити концентрацію газу. Використовуйте режим мікропровітрювання.
- Герметизація: заповніть тріщини у фундаменті та підлозі спеціальними герметиками або мастиками.
- Покращення вентиляції: встановлення примусової вентиляції (рекуператорів) у підвалах та на перших поверхах значно зменшує накопичення газу.
- Установка спеціальної труби з вентилятором, яка витягує радон безпосередньо з-під фундаменту будівлі та виводить його назовні.
- Відмова від куріння: це суттєво знижує комбінований ризик виникнення онкології.
Пам’ятайте! Здоров’я починається з безпечного простору навколо вас!