Що відомо про віспу мавп?
У світі триває поширення віспи мавп. В Україні станом на 7 вересня випадків цього захворювання, як і підозр на нього, не зафіксовано. Проте маємо бути пильними, зважаючи на міграцію та особливості епідемічних процесів.
Нагадуємо основні факти про це захворювання.
Віспа мавп – віспоподібне захворювання, що спричинюють віруси родини поксвірусів. Вона подібна до натуральної віспи, проте має меншу летальність та легші симптоми.
До 2022 року віспа мавп фіксувалась у країнах Центральної та Західної Африки, наразі ж більш ніж половина всіх зафіксованих випадків припадає на Південну та Північну Америку.
До основних симптомів віспи мавп належать:
- гарячка,
- головний біль,
- міалгія (біль у м’язах),
- біль в спині,
- збільшені лімфатичні вузли,
- озноб,
- біль у горлі,
- закладеність носа,
- кашель,
- висип у вигляді пухирців.
Іноді у людей спочатку з’являється висип, а потім – інші симптоми. Деякі можуть мати лише висип. Захворювання зазвичай триває від двох до чотирьох тижнів.
Висип у вигляді прищів або пухирів спершу з’являється на обличчі, всередині рота та на інших частинах тіла, наприклад, на руках, ногах, грудях, статевих органах або задньому проході. Висип проходить різні стадії до повного загоєння.
В одних людей мавпяча віспа може викликати легкі симптоми, в інших – серйозні наслідки із потребою лікування в умовах медичних закладів. Зазвичай, у групу підвищеного ризику тяжкого перебігу цього захворювання входять вагітні, діти та люди з ослабленим імунітетом, імунодефіцитом.
Віспа мавп може передаватись від людини до людини. Для цього потрібен прямий фізичний контакт з інфекційним висипом, струпами або біологічними рідинами організму хворої людини. Йдеться про спілкування з близької відстані, дихання, дотики, поцілунки, секс.
Захворювання може поширюватися з моменту появи симптомів до повного загоєння висипу та утворення свіжого шару шкіри.
Профілактика:
- уникайте тісного контакту «шкіра до шкіри» з людьми, у яких є симптоми, схожі на віспу мавп;
- уникайте контакту з предметами та матеріалами, якими користувався хворий;
- регулярно мийте руки з милом або використовуйте дезінфекційний засіб на спиртовій основі. Особливо це варто робити перед їдою, після відвідування ванної кімнати та перед тим, як торкатися власного обличчя;
- дезінфікуйте та мийте поверхні, до яких зазвичай торкаєтесь у середовищах, де могли бути інфіковані люди.
За останніми даними, захворіти на віспу мавп можна під час участі у масових заходах, а особливо, коли йдеться про фізичний контакт з іншими людьми.
Наразі у світі є три вакцини проти віспи мавп, проте їх виробництво та запаси дуже обмежені. У деяких країнах вже проводять вакцинацію груп ризику, зважаючи на поширення захворювання. Раніше вакцинація проти віспи мавп здійснювалася лише в ендемічних для цієї інфекції країнах, тобто країнах Африки.
В Україні необхідності у вакцинації проти мавпячої віспи наразі немає, зважаючи на відсутність зареєстрованих випадків та знижену ймовірність їх занесення. Окрім того, Всесвітня організація охорони здоров’я наразі не рекомендує масову вакцинацію.
Лікування.
Зазвичай використовується симптоматичне лікування (знеболювальне, жарознижувальне).
Якщо ви думаєте, що у вас віспа мавп, то варто звернутись за медичною допомогою, використовуючи засоби протиепідемічного захисту (захисну маску, рукавички тощо), щоб не заразити інших.
Перебувати на самоізоляції треба, допоки всі виразки (пухирці) не покриються кіркою, струпи не відпадуть, а під ними не утвориться новий шар шкіри. Важливо, що йдеться також про ті виразки, які знаходяться всередині тіла, до прикладу, в роті.