Чернігівський онколог розповів про причини виникнення раку молочної залози та чи є це захворювання спадковим
Згідно статистичних даних рак молочної залози є лідером серед онкологічних захворювань у жінок по всім показникам. Водночас, у більшості випадків рак молочної залози має позитивні прогнози лікування. На ранніх стадіях його виліковність становить 95 %.
«Фізіологічно, чоловіки на дану хворобу хворіють досить рідко – 4 випадки на рік трапляються у Чернігові та області порівняно з 500 випадками у жінок, – говорить лікар хірург-онколог Чернігівського медичного центру сучасної онкології Дмитро Цвір. – Не дивлячись на це, по кількості захворілих на онкологічні хвороби, рак молочної залози займає ІІ місце у загальній популяції, поступившись лише раку легень. Кожна одинадцята жінка захворіє на цю хворобу враховуючи середній показник життя жіночого населення і на жаль це топ локалізація серед жіночої смертності».
Рак молочної залози відноситься до пухлин візуальної локалізації, тобто для виявлення захворювання потрібно провести огляд. Тому дуже важливо, щоби кожен з нас слідкував за змінами в організмі й вчасно звертався до лікаря. Така уважність до власного здоров’я часто рятує життя.
«На жаль, розробити алгоритм специфічної профілактики з приводу раку молочної залози наразі не вдається, оскільки етіологія даної нозології досить широка та остаточної причини розвитку раку молочної залози ми досі не знаємо (80% носять спорадичний характер)», – зазначає лікар.
Незважаючи на це, ВООЗ розроблено перелік неспецифічних профілактичних заходів, які дозволяють зменшити захворюваність на злоякісні новоутворення на 43%, а саме: відмова від паління, фізична активність, дієта з обмеженням жирів, санація хронічних вогнищ інфекцій, вакцинація, обмеження інсоляції.
За його словами, для правильного формування груп ризику пацієнтів, потрібно враховувати фактори ризику, що збільшують ймовірність захворіти на рак молочної залози (РМЗ), який в більшості випадків є віковим захворюванням (основна маса пацієнток це жінки 60 +). Європейці хворіють значно частіше порівняно з негроїдною расою та латиноамериканцями, азіатами. Значно вищий ризик захворіти на РМЗ і у жінок, у яких наявна сімейна історія раку молочної залози.
«Пацієнтки, у яких хворіли родичі по жіночій лінії, потребують більш детальної уваги. Науковцями доведено, що пацієнтки у яких наявна мутація у генах BRCA1,2 мають значно вищий ризик захворіти на рак молочної залози, ніж пацієнтки, які не мають відповідної мутації. Аналіз на дану генетичну поломку проводиться у лабораторіях (на жаль державою не фінансується) і можливий для пацієнток у яких прослідковується генетична схильність раку молочної залози. При наявній мутації такі пацієнтки повинні бути проконсультовані онкологом для формування плану спостереження», – запевняє Дмитро Цвір.
Також він додає, що поняття жіночого здоров’я зараз є дуже актуальним. Воно включає в себе як медичну так і соціальні сфери. Наразі прослідковується тенденція до народження першої дитини після 35 та зменшення або взагалі відсутності лактаціїї. Дані фактори негативно впливають на організм жінки та прослідковується збільшення випадків захворюваності на рак молочної залози.
«Для формування груп ризику слід враховувати і ендокринологічні фактори. У пацієнток з надмірною масою тіла, метаболічним синдромом, цукровим діабетом та захворюваннями щитовидної залози ризик захворіти на рак молочної залози є вищим. Ранні місячні у дівчат, пізній клімакс у жінок, збої менструального циклу, відсутність регулярного статевого життя також формують групи ризику», – наголошує фахівець.
Щодо діагностики раку молочної залози, то за словами лікаря золотим стандартом є мамографічне обстеження: «Мамографія – це рентгенологічний метод обстеження молочних залоз. Він використовується як скринінговий метод для ранньої діагностики РМЗ у жінок старше 40 років. Враховуючи швидкий темп розвитку медичного обладнання можливості мамографії досить широкі: діагностика пухлин декілька міліметрів, можливість взяття пункції під рентген конторолем, функція томосинтезу (об’ємного зображення), контрастування новоутворень, архів цифрових зображень для оцінки динаміки. Згідно гарантій НСЗУ даний метод обстеження є безоплатним в рамках гарантій медичних програм і може бути виконаний в будь якому закладі охорони здоров’я, що надають дану послугу за направленням від сімейного лікаря або будь-якого спеціаліста».
Важливо також періодично оглядати груди самостійно. Це дозволяє вчасно виявити зміни їхнього стану й за потреби звернутися до лікаря. Самообстеження грудей слід проводити через кілька днів після закінчення менструації – на 5-7-й день циклу. Після менопаузи – в один і той самий день з регулярним інтервалом.
Пам’ятайте, що рак виліковний! Саме рання діагностика даного захворювання може врятувати Вам життя! Піклуйтеся про себе та своїх рідних.