На засіданні Робочої групи експертів Національної Служби здоров’я України розглянуто низку пропозицій до пакетів «Стаціонарна паліативна медична допомога дорослим та дітям» та «Мобільна паліативна медична допомога дорослим та дітям».
Зокрема, до пакету «Стаціонарна паліативна медична допомога дорослим та дітям» експерти внесли пропозиції щодо:
проведення необхідних інструментальних обстежень: ЕКГ (за місцем надання послуги), УЗД (у закладі або на умовах договору підряду) і рентгену (у закладі або на умовах договору підряду);
-оцінки, запобіганню та лікуванню хронічного больового синдрому (зокрема, з використанням наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів), надання ефективного знеболення та забезпечення цілодобового доступу до ненаркотичних та наркотичних знеболювальних засобів, своєчасного знеболення на всіх етапах діагностики та лікування;
– забезпечення переведення пацієнта та надання медичної допомоги пацієнтам в умовах відділення/палати інтенсивної терапії за наявністю показів та згоди пацієнта або його законних представників;
– забезпечення права пацієнта, який перебуває на лікуванні у паліативному відділенні або закладі, на допуск до нього відвідувачів 24 години на добу в будь-який день тижня та інше.
Пропозиції експертів за пакетом «Мобільна паліативна медична допомога дорослим та дітям» стосувалися, зокрема:
– оцінки, запобіганню та лікуванню хронічного больового синдрому (призначення та виписка рецептів на наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори, ненаркотичні знеболювальні препарати та проведення знеболення ненаркотичними знеболювальними препаратами);
– забезпечення проведення симптоматичної терапії та догляду, а також забору біологічних матеріалів на дослідження;
– визначення показань та забезпечення кисневої підтримки з використанням спеціального обладнання (кисневий концентратор з комплектуючими) тощо відповідно до потреб пацієнта за місцем його перебування та інше.
Голова Робочої групи за напрямами «Паліативна медична допомога», кандидат медичних наук Світлана Дудник зазначила: «Наша мета – впровадити та розвивати в Україні європейську модель паліативної медичної допомоги, яка вміщує три ланки: сімейний лікар – мобільна служба – стаціонарна допомога, зокрема, допомога на базі хоспісів. Відповідно до цієї моделі, пацієнти з захворюваннями, що обмежують або загрожують життю не обов’язково мають бути у лікарні, вони можуть отримувати паліативну допомогу у себе вдома чи в іншому місці перебування. Стаціонар також потрібен, зокрема за необхідності коригувальної підтримувальної терапії. Після цього пацієнт за бажанням може повернутися додому під нагляд та патронаж мобільної паліативної служби. Паліативна допомога є комплексною, серед її складових: медична, соціальна, духовна і психологічна допомога. Національна служба здоров’я сплачує саме за медичну послугу. Спектр такої послуги максимально передбачає необхідні для пацієнта заходи: корекція стану пацієнта, лікування хронічного больового синдрому, забезпечення догляду, надання кисневої та респіраторної підтримки тощо. Для НСЗУ важливо забезпечити таким пацієнтам якісну та доступну паліативну допомогу з дотриманням принципів безперервності та наступності. Паліативна допомога – це не лише про термінальну стадію захворювання. Деякі пацієнти потребують таку допомогу роками. ВООЗ сформувала засади, на яких базується паліативна допомога: вона має бути мультидисциплінарною й поліпшувати якість життя, а також позитивно впливати на перебіг захворювання».
Додамо: Генеральний директор КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» Володимир Ященко обіймає посади голови обласного осередку Всеукраїнської Ліги хоспісної та паліативної допомоги та експерта Управління охорони здоров’я ОДА з питань паліативної та хоспісної допомоги. Саме завдяки його зусиллям на базі лікарні 5 жовтня 2005 року організовано перший на Чернігівщині хоспіс, в якому також реалізуються засади паліативної підтримки пацієнтів. Загалом в лікарняних закладах Чернігівщині працює 162 паліативних ліжко-місця.