Найпоширеніша травма війни: що треба знати про контузію
Деякі травми війни залишаються невидимими або майже невидимими, але напряму впливають на якість життя як бійців, так і їхніх близьких. Кількість артилерійської зброї, яка використовується зараз, майже не залишає шансів бійцям на те, щоб не отримати черепно-мозкових травм.
Про те, як змінюються люди після таких ушкоджень і як має відбуватися їхня реабілітація – розповіли директорка Центру психічного здоров’я та реабілітації ветеранів «Лісова поляна» МОЗ України Ксенія Возніцина та психотерапевт у мирному житті і доброволець Збройних сил України Артем Осипян у дев’ятому епізоді подкасту «Прийом» The Village Україна.
Термін «контузія» дістався нам у спадок із радянських часів і закріпився у сприйнятті після Другої світової війни, проте він не є коректним з огляду на патомеханізм травми та її класифікацію – найчастіше дія вибухової хвилі викликає струс головного мозку («commotio» (лат.), concussion (англ.), або еквівалентна назва, – легка черепно-мозкова травма (лЧМТ) mild Traumatic Brain Injury (mTBI англ.). Звідси й коректна міжнародна назва наслідків струсу від дії вибухової хвилі – посткомоційний синдром, postconcussion syndrome (англ.).
«Контузія» ж у перекладі з латини – «забій, достатньо серйозне ушкодження головного мозку». Це не те, з чим можна ходити ногами та що може минути за три дні. Забій завжди чітко діагностується, рішення лікаря в такому випадку: евакуація, лікування, часто оперативне втручання. Те, що ми найчастіше називаємо контузією – це струс головного мозку, спричинений дією вибухової хвилі.
Які ж наслідки мають черепно-мозкові травми бійців?
Крім фізичних проявів: розладів сну, головних болей, мігреней, запоморочення та нудоти, наслідки черепно-мозкової травми характеризується ще й певним емоційним станом. Це і гнівливість, і емоційна імпульсивність, нестриманість, відсторонення, загострене відчуття справедливості. Також посткомоційному синдрому характерна схильність до суїцидальності. На наслідки струсу можуть нашаровуватися й інші психологічні розлади, які заважають жити та будувати стосунки з іншими.
Особливу небезпеку для організму та психоемоційного стану несуть повторювані ураження: два, три, чотири струси. Це те, з чим зараз стикаються бійці. Вони можуть отримати черепно-мозкову травму, відлежатися кілька днів і повернутися на передову, де є висока ймовірність повторного ураження. Це все акумулюється, накопичується, і з кожним разом організм має все менше можливостей швидко адаптуватися.
Якщо після першого епізоду ще може утворитися якась компенсація, надалі відновлення відбуватиметься все складніше. Попри відсутність видимої травми, людина сильно втрачає в бойовій ефективності.
У війську немає можливості дати людині два чи три тижні на відновлення, хоча це є необхідним для неї. Саме непролікований гострий період дає в майбутньому найнебезпечніші наслідки.
Є багато способів подолати посткомоційний синдром, але процес лікування є дуже індивідуальним. Це свого роду мистецтво поєднання знань, досвіду та лікарської інтуїції, а також партнерська робота декількох фахівців: невролога, психолога, психіатра, лікаря фізичної та реабілітаційної медицини, фізичного терапевта, ерготерапевта. Але важливо не запускати цей процес і займатися реабілітацією бійця якомога швидше. Ідеальним рішенням для організації війська зараз є переведення людей, які отримали ураження головного мозку, у більш тилові підрозділи, але, на жаль, така можливість не завжди є.
Близьким, які помічають дивну поведінку бійця, який повернувся, відстороненість, відчуження, головні болі та розлади сну, варто показати, що ваша любов і підтримка цієї людини є безумовною, а також допомогти звернутися до спеціалістів для отримання належного лікування та проведення реабілітації після нього.
Довідково: «Прийом» – це подкаст про українських військових і їхній досвід, почуття й комунікацію під час повномасштабної війни, який запустила команда The Village Україна https://www.village.com.ua/.