Артеріальна гіпертензія — не єдина загроза: про фактори ризику інсульту розповідає експерт ВООЗ Юрій Фломін
Інсульт може трапитися у будь-кого, проте за певних передумов його ризик значно зростає. Ці передумови у медицині називають чинниками (факторами) ризику.
Розповідаємо про фактори ризику інсульту в матеріалі, підготовленому Центром громадського здоров’я у співавторстві з Юрієм Фломіним, лікарем-неврологом, заслуженим лікарем України, доктором медичних наук, національним експертом з інсульту Бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) в Україні.
«Велика п’ятірка» факторів ризику інсульту
«Приблизно 90% випадків інсульту зумовлені факторами ризику, на які можна впливати через зміну способу життя, лікування захворювань або поліпшення умов проживання (наприклад, зменшення забруднення повітря)», — зазначає Юрій Фломін.
Водночас до «великої п’ятірки» факторів ризику, які спричиняють близько 80% усіх випадків інсульту, належать:
- Артеріальна гіпертензія (артеріальний тиск ≥140/≥90 міліметрів ртутного стовпчика) створює надмірне навантаження на судини й може спричинити їхній розрив або закупорку.
- Надлишкова вага та ожиріння збільшує ризик підвищеного кров’яного тиску, серцевих захворювань, високого рівня холестерину та цукрового діабету II типу.
- Куріння (зокрема й електронних сигарет) підвищує артеріальний тиск і збільшує рівень холестерину у крові.
- Високий рівень холестерину в крові сприяє накопиченню жирових відкладень у судинах (бляшок), які ускладнюють кровотік і можуть призвести до закупорки судини.
- Підвищений рівень глюкози в крові може призвести до утворення тромбів у кровоносних судинах і сприяє розвитку бляшок в артеріях.
Іншими факторами ризику інсульту, на які можна вплинути, є хвороби серця (як-от миготлива аритмія), нездорове харчування, зловживання алкоголем, тривожні та депресивні розлади, безсоння, прийом комбінованих оральних контрацептивів, стрес.
Про те, як запобігати інсульту, читайте у попередньому матеріалі, підготовленому Центром громадського здоров’я у співавторстві з Юрієм Фломіним https://phc.org.ua/news/yak-uniknuti-do-90-vipadkiv-insultu-poradi-vid-eksperta-vooz-yuriya-flomina .
Вплив короткочасного стресу на ризик інсульту перебільшений
Поширеною є думка, що часта причина виникнення інсульту — «нерви» (стрес), однак вплив цього чинника дещо перебільшений.
«Сказати, що стрес не відіграє жодної ролі у виникненні інсульту, було б неправдою. Проте стрес не належить до провідних факторів ризику. Якщо розташувати всі чинники ризику інсульту за їх впливом, то стрес зазвичай опиняється у другому десятку.
Чому так? Річ у тім, що сам стрес рідко є безпосередньою причиною інсульту. Утім, він може провокувати підвищення артеріального тиску, а це вже серйозний ризик, проте у такому разі проблема полягає саме в артеріальній гіпертензії».
Короткочасне психоемоційне напруження не становить великої небезпеки. Тільки якщо стрес спричиняє значні зміни у роботі організму, наприклад, у метаболізмі або кровообігу, чи впливає на рівень артеріального тиску, він може призводити до інсульту.
Фактори ризику інсульту, що не піддаються контролю
Є фактори ризику інсульту, вплинути на які неможливо, — це вік, стать, спадковість, раніше перенесений інсульт або транзиторна ішемічна атака, наявність певних хвороб, як-от генетичні захворювання з ураженням судин мозку.
Більшість інсультів трапляється у людей із низьким і помірним ризиком
Раніше головна увага медиків приділялася людям із найвищим ризиком інсульту — лікарі намагалися виявити таких пацієнтів і вжити відповідних заходів. Проте згодом з’ясувалося, що коли в організмі вже відбулися значні зміни, наприклад, через атеросклероз, усунути їх і суттєво зменшити ризик інсульту майже неможливо. Попри це, додає Юрій Фломін, багато людей досі вірять, що «прокапування» допомагає «очистити судини», хоча сучасна медицина не має доказів його ефективності.
«Насправді більшість інсультів трапляється у людей із низьким і помірним ризиком, а не в людей з високим ризиком (адже останніх відносно мало в загальній популяції). Ефективна профілактика має бути спрямована на зниження сукупного впливу всіх факторів ризику у всього населення в цілому й у кожної людини зокрема».
Визначити ризик інсульту допоможе сімейний лікар, проаналізувавши ваш стан здоров’я, спосіб життя тощо. Також ви можете самостійно оцінити ризик інсульту за допомогою безоплатного застосунку Stroke Riskometer, який доступний українською мовою.
План дій боротьби з інсультом у Європі на 2018–2030 роки
У 2018 році європейські фахівці розробили План дій боротьби з інсультом в Європі на 2018-2030 роки, спрямований на координацію зусиль і підвищення ефективності заходів проти інсульту. Україна також долучилася до розробки національної версії цього документу силами групи експертів, до якої входив Юрій Фломін.
У 2021 році Міністерство охорони здоров’я України офіційно підтримало реалізацію європейського Плану дій боротьби з інсультом, підписавши відповідну декларацію. Він містить 30 стратегічних цілей, яких необхідно досягти до 2030 року, однією з головних є зменшення кількості інсультів на 10%.
«З урахуванням старіння та збільшення населення Європи, якщо залишити все як є, число інсультів до 2030 року може зрости на 35%. Отже, ціль зменшити число інсультів на 10% порівняно з 2019 роком, який більшість країн обрала за точку відліку, є вкрай важливою і досить амбітною, оскільки фактично це означає зменшення числа інсультів на понад 40%».
План дій боротьби з інсультом в Європі на 2018–2030 роки передбачає комплексні заходи, спрямовані на профілактику, покращення лікування та реабілітації пацієнтів. Ознайомитися з ним можна за посиланням https://moz.gov.ua/uploads/2/12030-action_plan_for_stroke_in_europe_ukr.pdf .