Аналітична довідка з актуальних питань громадського здоров’я у Чернігівській області

Здоров’я населення є одним з найважливіших чинників економічного розвитку країни, передумовою соціального благополуччя та успішного функціонування держави.

Здоров’я є не лише особистим надбанням людини, це – суспільне багатство, один з найважливіших показників добробуту народу, оскільки значною мірою впливає на процеси і результати економічного, соціального і культурного розвитку країни, демографічну ситуацію і стан національної безпеки. Здоров’я є важливим соціальним критерієм ступеня розвитку і благополуччя суспільства. Для успішного вирішення питань у сучасному суспільстві важливе значення має визначення загальних закономірностей формування здоров’я, динаміки його основних показників – способу життя, впливу навколишнього середовища, спадковості, доступності і якості медичної допомоги.

Недоліки існуючої системи охорони здоров’я, кардинальні зміни у соціально-економічній сфері, несприятлива екологічна та критична демографічна ситуація, незадовільний стан здоров’я населення вимагають термінового вирішення актуальних проблем галузі, удосконалення організації і поліпшення її діяльності. Щорічне збільшення фінансування охорони здоров’я без запровадження інструментів підвищення ефективності використання ресурсів та мотивації медичних працівників до підвищення якості послуг, що надаються ними населенню, не дозволяє поліпшити якість медичного обслуговування.

З метою пошуку шляхів вирішення цих проблем першочерговим завданням є динамічний аналіз основних показників стану громадського здоров’я та особливостей функціонування галузі охорони здоров’я.

Обласним центром інформаційно-аналітичних технологій та пропаганди здорового способу життя проаналізовані питання розбудови системи громадського здоров’я у Чернігівській області.

На протязі останніх років закладами, що займаються питаннями громадського здоров’я у відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 року №1002-р «Про схвалення концепції розвитку системи громадського здоров’я» в області є заклади охорони здоров’я області, що надають первинну медико-санітарну допомогу(ЦПМСД та інші), КЗ «Обласний центр інформаційно-аналітичних технологій та пропаганди здорового способу життя» у частині моніторингу і оцінки стану інфекційної та неінфекційної захворюваності та економічних витрат на охорону здоров’я, оцінки стану смертності населення, кадрового забезпечення,  санітарно-просвітницької діяльності та інші , ДУ «Чернігівський обласний лабораторний центр МОЗ України» у рамках повноважень Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та Головне управління Держпродспоживслужби у Чернігівській області, на яке покладені контрольні функції додержання санітарно-ветеринарного законодавства.

Вказаними установами забезпечена потрібна взаємодія у питаннях громадського здоров’я на рівні обласних програм по різним напрямкам, надзвичайним ситуаціям, налагоджений обмін інформацією. В той же час в області відсутній єдиний заклад з вирішення перелічених питань, відсутній необхідний рівень координації для виконання завдань громадського здоров’я.

З метою координації дій у системі громадського здоров’я Управлінням охорони здоров’я утворена Робоча група формування системи громадського здоров’я області, затверджена наказом Управління охорони здоров’я Чернігівської обласної державної адміністрації від 31.07.2018 р. №408.

Основним предметом діяльності Робочої групи є аналіз стану демографічної ситуації та здоров’я  населення, проведення оцінки ризиків і розв’язання проблем у сфері громадського здоров’я. Результати наступні.

Характерною особливістю сучасної демографічної ситуації населення Чернігівської області є високий рівень постаріння і найнижча щільність проживання  населення та найнижчий природний приріст населення в Україні. Рівень смертності найвищий – 18,4‰ по області та 14,5‰  по Україні, рівень народжуваності найнижчий 7,4‰ по області та 9,4‰ по Україні, а природний приріст -11,0‰ по області та -5,1‰ по Україні. В області відбувається процес депопуляції, найгостріше негативні процеси протікають у районах, де переважає сільське населення, оскільки саме складне становище в сільській місцевості зумовлює кризову демографічну ситуацію в регіоні. З моменту першого Всеукраїнського перепису 2001 року кількість постійних жителів області зменшилась  майже на 225 тисяч осіб (на 18%).

Негативні тенденції, що домінують у віковій структурі населення області, зумовили  високий  рівень демографічної старості жителів. У першу чергу, це проявляється в зменшенні частки осіб молодших за працездатний вік, постійне зменшення чисельності населення в працездатному віці – основного постачальника трудових ресурсів та збільшенні осіб пенсійного віку частка якого перевищила в загальній структурі 19,4% (Україна 16,5%).

Темпи депопуляції обумовлені звуженням процесу відтворення, бо частка дітей та підлітків в загальній структурі населення, які потенційно мають забезпечити відтворювальний потенціал, наблизилась до критичної позначки 13,7 % і є загрозливою для процесу відтворення населення області.

Продовж тривалого часу в області спостерігається  зменшення  рівня народжуваності та зростання показників смертності, причому обсяги природного скорочення населення з року в рік найбільші в Україні та перевищують середній рівень майже у 2 рази. Народжуваність в області за 9 місяців 2018 року на тисячу населення складає 5,2, а показник смертності 14,1 на тисячу населення. Найбільший рівень смертності серед сільського населення. Демографічне старіння населення області проявляється і в збільшенні показника середнього віку. Середній вік населення 43,5 (Україна 41,1).

Чисельність населення Чернігівської області станом на 01.09.2018 року складає 1 003 313 осіб. Процес відтворення населення вимагає рівноваги обох статей. Тому важливе значення має такий структурний фактор як чисельне співвідношення між чоловіками і жінками. В статевій структурі переважають жінки, питома вага яких становить 54,6% (чоловіки – 45,4%). Середній вік жінок 46,4 та 40,0 чоловіків. Все це обумовлює високий рівень загального демографічного навантаження, яке складає 695 осіб на 1000 населення працездатного віку (Україна 462).

Питома вага міського населення становить 64,3% (Україна – 68,9%), сільського – 35,7% (Україна – 31,1%).

За такої динаміки демографічних процесів в області за останні три роки  чисельність населення області зменшилась на 35 тис. осіб і негативно позначилась на соціально-економічному становищі області.

Система охорони здоров’я області не в змозі кардинально вплинути  на демографічну кризу, але за рахунок організації чіткої роботи, яка базується на алгоритмах перевірених часом, населення отримає своєчасну та якісну медичну допомогу. Одна зі складових організації це підвищення рівня доступності, в першу чергу цільові групи – сільського населення, до медичної допомоги на що і розрахований проект шляхом впровадження новітніх технологій, що надасть можливість підвищення рівня життя населення, додержання гарантованих державою соціальних та інших стандартів для кожного громадянина незалежно від місця проживання.

Слід зауважити, що незважаючи на щорічне зменшення чисельності населення кількість лікувально-профілактичних закладів залишається практично незмінною, але існує кадрова проблема укомплектування закладів первинної медико-санітарної допомоги.

В області, як і в цілому в Україні на даний час не має затвердженого обласного та Національного плану з Інфекційного контролю в цілому та за туберкульозом. За даними МОЗ України, статистичної форми №2 по Чернігівській області проблеми нозокоміальної інфекції в нашій державі та регіоні фактично не існує, а зареєстровані випадки скоріше є виключенням з правил.

ВЛІ є важливою причиною захворюваності та смертності. Приблизно 1 з кожних 20 стаціонарних пацієнтів має інфекцію, пов’язану з лікувальною допомогою. Ці інфекції коштують системі охорони здоров’я та гаманцю пацієнтів мільйони гривень.

В 2017 році зареєстровано всього 3 випадки внутрішньолікарняних інфекцій (ВЛІ) проти 11 в 2016 році. Структура була наступна: 1 випадок – інфекції шкіри та підшкірної клітковини, 1 випадок – інфекції пологів та післяпологового періоду, 1 випадок – інфекції, що виникають внаслідок хірургічних та терапевтичних втручань. Всі випадки ВЛІ зареєстровані по м. Чернігову.

Необхідні заходи щодо ІК за туберкульозом в області регламентовані наказом МОЗ (від 18.08.2010р. № 684 «Про затвердження Стандарту ІК за туберкульозом в лікувально-профілактичних закладах, місцях довгострокового перебування людей та проживання хворих на туберкульоз» з доповненнями, внесеними наказом МОЗ України від 23.12.2011 № 950 (далі – Стандарт), у якому затверджено перелік заходів, направлених на зменшення поширення туберкульозної інфекції у стаціонарах, амбулаторних закладах, пенітенціарних установах та домашніх умовах іншими наказами МОЗ з питань внутрішньо лікарняних інфекцій. Але, накази з даного питання не дають змогу продуктивно впливати на реальний стан інфекційного контролю без належної комунікації з цього питання в кожному окремому закладі охорони здоров’я області.

Потрібна закріплена функція організації цієї роботи за регіональним центром громадського здоров’я.

Станом на 01 липня 2018 року загальна кількість лікарів (без зубних) становить 3494 особи, або 34,61 на 10 тис. населення, Україна – 37,9 на               10 тис. населення (2016 р.) (1 півріччя 2017р. – 3580 осіб – 34,54 на 10 тис. населення, 1 півріччя 2016р. – 3615 особи – 34,90 на 10 тис. населення).

Загальна кількість лікарів в області у 2 кварталі 2018 року порівняно з                                  2 кварталом 2016 року зменшилась  на 86 осіб (2,4%), у тому числі:

– кількість стоматологів – на 25;

– лікарів-хірургів – на 10;

– лікарів-терапевтів – на 12 осіб, з них дільничних міських дільниць – на 8;

– акушерів-гінекологів – на 3;

– лікарів загальної практики – сімейних лікарів – на 2;

– невропатологів – на 3;

Значно зменшилась кількість лікарів сільських адміністративних районів (на 522 та лікарів-інтернів – на 21).

Загальна кількість середнього медичного персоналу становить 10145 осіб, або 100,5 на 10 тис. населення, Україна – 79,6 на 10 тис. населення (2016 р.),     (2 квартал 2017р. – 10370 осіб – 100,05 на 10 тис. населення, 2 квартал 2016р. – 10605 осіб – 102,3 на 10 тис. населення).

Чисельність середніх медичних працівників за звітний період зменшилась на 225 осіб. Скорочення відбулось, в першу чергу за рахунок зменшення кількості медичних сестер (на 150), акушерок (на 34), зубних техніків (на 11).

В загальній кількості лікарів, працюючих в галузі, кількість атестованих становить 2535, що на 27 осіб менше, ніж на той же період минулого року, у 2 кварталі 2017р. – 2562. У процентному відношенні кількість атестованих лікарів станом на 01 липня 2018 року складає 75% від загальної кількості, 2 квартал 2017р. – 72%. З них 882 лікаря вищої кваліфікаційної категорії, 1182 лікаря – першої кваліфікаційної категорії та 471 лікар – другої  кваліфікаційної категорії.

Станом на 30.06.2018 року медичну допомогу на засадах загальної практики-сімейної медицини в області надавали 33 медичні заклади, з них          24 (72,7%) – заклади сільських адміністративних районів.

На дільницях ЗПСМ закріплено 718356 осіб (70,1% від всього населення області). Серед них дорослі складають 642479 осіб (89,4%), діти до 17 років включно – 75877 осіб (10,6%).

У закладах області зареєстровано 498,25 штатних посад лікарів загальної практики-сімейної медицини, з них у закладах сільської місцевості –              349,5 (70,1%). Медичну допомогу надає 315 сімейних лікарів, з них 191 (60,6%) лікар працює у лікувально-профілактичних закладах сільської місцевості. Забезпеченість населення лікарями ЗПСМ складає: штатними посадами – 4,9 на          10 тис. населення, фізичними особами – 3,1 на 10 тис. населення, а укомплектованість штатних посад фізичними особами – 63,2%. Навантаження на одну штатну посаду лікаря загальної практики становить 1441 особу (1782 – у містах обласного значення та 1296 – у закладах сільської місцевості). Залучення інституту сімейних лікарів до вирішення питань громадського здоров’я є беззаперечним. Для цього необхідний моніторинг розвитку цього напрямку та мотивація дій сімейних лікарів, постійний аналіз кадрового забезпечення закладів охорони здоров’я в цілому.

На фінансове забезпечення лікувально-профілактичних закладів  протягом першого півріччя 2018 року спрямовано 1061,9 млн грн, що на                                   144,4 млн грн (15,7%) більше відповідного періоду минулого року.

У структурі видатків на утримання медичних закладів асигнування на заробітну плату значно перевищують  інші видатки  галузі в цілому.

Так, на фінансування видатків по:

– заробітній платі з нарахуваннями направлено 73,6% кошторисних      призначень (2017р. – 75,6%);

– спожитих енергоносіях та комунальних послугах – 11,6% (2017р.- 10,6%);

– продуктах харчування – 1,3% (2017р. – 1,3%);

– медикаментах та перев’язувальних засобах – 7,4% (2017р. – 5,9%);

– капітальних видатках – 1,3% (2017р-5,4%);

– інших господарських витратах – 4,8% (2017р. – 1,2%).

Видатки на одного мешканця збільшилися на 17,3% і становлять      1049,83 грн проти 895,2 грн у 2017 році.

Розмір середньої заробітної плати  працівників сфери  охорони здоров’я з початку року збільшився на 9,1% та складає 5000,0 грн (станом на 01.01.2018року – 4582,0 грн).

На забезпечення медикаментами  протягом звітного періоду спрямовано 43,4 млн грн, що на 13,2 млн грн більше аналогічних видатків 2017 року. В зазначеній сумі враховані видатки на проведення  діалізу хворим із хронічною нирковою недостатністю в обсязі 18,2 млн гривень.

Середньообласний показник медикаментозного забезпечення одного стаціонарного хворого в день за рахунок усіх джерел фінансування склав         23,06 грн (2017р. – 18,11 грн). Бюджети районів забезпечили ці видатки на рівні 10,09 грн.(2017р. – 7,93 грн), міст – 28,38 грн (2017р. – 24,63 грн), обласний бюджет – 33,77 гривень (2017р. – 25,03 грн).

Видатки на харчування хворих у звітному періоді складають 13,3 млн грн, що більше відповідних видатків 2017 року на 1,6 млн гривень.

Виходячи із фінансових можливостей за рахунок усіх джерел фінансування, вартість харчування одного стаціонарного хворого в день в середньому склала 10,62 грн проти 8,29 грн у 2017 році, в т.ч. в медичних закладах районів – 6,55 грн проти 5,19 грн, міст – 10,26 грн проти 8,47 грн, в обласних медичних закладах хворі харчувалися на 15,42 грн (2017р. – 11,62грн), що вкрай недостатньо.

Фінансове забезпечення, оцінене вище є важливою складовою діяльності закладів охорони здоров’я у вирішенні питань громадського здоров’я.

КЗ «Обласний центр профілактики та боротьби зі СНІДом» за погодженням МОЗ України наказом УОЗ ОДА від 31.12.2009 року №342 у складі закладу окремо від організаційно-методичного відділу створено відділ моніторингу і оцінки виконання Програмних заходів (далі МіО) з протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, відділ включав 5 посад: зав. відділом, лікар, економіст, соціальний працівник, оператор комп’ютерного набору.

На виконання наказу МОЗ України від 15.05.2014 року №326 «Про відділ моніторингу і оцінки заходів протидії захворюванню на туберкульоз у протитуберкульозних закладах» у КЛПЗ «Чернігівський обласний протитуберкульозний диспансер» наказом від 23.12.2014 року №117-О було створено відділ моніторингу і оцінки заходів протидії захворюванню на туберкульоз. Відділ складався з кабінетів: медичної статистики; програмного моніторингу; обробки інформації та забезпечення функціонування електронного  Реєстру ТБ.

На фоні триєдиної епідемії туберкульозу, ВІЛ-інфекції та поєднаної патології ТБ/ВІЛ  наказом УОЗ Чернігівської ОДА від 08.07.2015 року №153  було започатковано діяльність  Робочої групи з оптимізації виконання програм протидії ТБ та ВІЛ/СНІДу в умовах реформування системи охорони здоров’я та забезпечення безперервності надання допомоги. Мета діяльності робочої групи – покращення взаємодії ТБ та ВІЛ служб у прийнятті адекватних управлінських рішень щодо епідемії ТБ, ВІЛ та ТБ/ВІЛ безпосередньо в районах і містах області.

Наступним кроком у розбудові системи моніторингу і оцінки (МіО) – створення наказом УОЗ ОДА об’єднаного відділу МІО ТБ, ВІЛ. Затверджено положення, проводилися засідання об’єднаного відділу МІО з протидії ТБ, ВІЛ: 2016 рік – 3; 2017 рік – 4; 2018 рік – 3.

Після реалізації Рішення 10 сесії сьомого скликання Чернігівської обласної ради  від 22 серпня 2017 року «Про реорганізацію ОЦПБ зі СНІДом, Бахмацької ПТЛ, Ніжинського та Прилуцького  ПТД, обласного дитячого протитуберкульозного санаторію «Зелений гай» шляхом приєднання до Чернігівського обласного протитуберкульозного диспансеру» з 01.10.2018 року розпочинає свою діяльність новостворений відділ МіО ТБ/ВІЛ.

Робота відділу МіО по ефективному функціонуванню системи моніторингу та оцінки програмних заходів протидії ТБ, ВІЛ в області проводиться згідно Плану розвитку регіональної системи МІО, який щорічно затверджується на засіданні Обласної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу при Чернігівській ОДА. Забезпечено щоквартальний моніторинг стану його виконання.

В умовах реформування системи охорони здоров’я особливого значення набуває діяльність з формування здорового способу життя (ЗСЖ), гігієнічного виховання населення, впровадження у практику роботи медичних закладів профілактичних технологій, спрямованих на збереження та зміцнення здоров’я населення.

Формування ЗСЖ в області проводиться з використанням усіх  форм гігієнічного виховання населення (індивідуального, групового, масового) і різноманітних його засобів.

ЗМІ протягом звітного періоду залишаються одним із найбільш масових та доступних джерел інформування населення з питань профілактики захворювань та ЗСЖ. Вони сприяють формуванню серед людей ціннісних орієнтацій у різних сферах, у т.ч. щодо здоров’я, та водночас стали своєрідною системою неформальної освіти різних верств населення.

Показники використання ЗМІ з питань промоції здоров’я та гігієнічного навчання населення у період 2016 року – 9 місяців 2018 року:

Відповідно до щорічних планів основних заходів Управління охорони здоров’я облдержадміністрації, керівники медичних закладів області, головні штатні та позаштатні спеціалісти виступають на телебаченні, радіо, в пресі.

В обласних газетах «Деснянська правда», «Гарт», «Вісник», «Чернігівські відомості»», «Чернігівщина» організовані постійно діючі рубрики «Ваше здоров’я», «Здоров’я». Лікарі та головні фахівці приймають участь у передачах «Будьте здорові», «Розмова без нотацій», «Абетка здоров’я» – на обласному телебаченні та передачі  «Ескулап» – на міському телебаченні. На обласному радіо медики  приймають участь у щотижневій передачі  «Будьте здорові. Вчимо не хворіти», тематичних передачах де висвітлюються питання профілактики захворювань та популяризації здорового способу життя.

Для інформування громадськості про переваги здорового способу життя, запобігання шкідливим звичкам використовуються електронні ЗМІ – «Чернігівський монітор», «Події і коментарі», «Високий вал», «0462.ua»,  «Час Чернігівський»,  «GOROD», «Челайн», «Панорама». За змістом та якістю публікацій здоровоохоронної тематики здійснюється постійний моніторинг.

Залученню ЗМІ до інформування населення про актуальні проблеми охорони здоров’я сприяє організація брифінгів, прес-конференцій та підготовка матеріалів для мас-медіа.  Протягом 2016 – 9 місяців 2018  року проведено 72 прес-конференції та брифінги.

Для забезпечення населення доступною та популярною інформацією про здоров’я, його соціальні та економічні детермінанти на веб-сайті управління охорони здоров’я облдержадміністрації постійно висвітлюються питання реформування охорони здоров’я, профілактики захворювань. У 2016 році тут розміщено 323  інформаційних повідомлень, у 2017 – 409,  протягом  2018  – 367.

З метою формування у населення відповідального ставлення до свого здоров’я та здоров’я оточуючих, усвідомлення життєвої необхідності у здоровому способі життя         закладами охорони здоров’я спільно з державними установами та недержавними громадськими організаціями  проводяться комунікаційні кампанії, присвячені датам, визначеним ВООЗ та Міністерством охорони здоров’я  України. Кількість проведених акцій у 2016 році  – 18, 2017 – 16, за 9 місяців 2018  – 13.  Під час кампаній медичні працівники виступали в засобах масової інформації, організовували конференції, здійснювали лекційно-тренінгову роботу, проводили бесіди, тематичні вечори, «круглі столи», виставки санітарних бюлетенів, оформляли тематичні інформаційні куточки. Серед населення розповсюджувалися інформаційні матеріали.

З метою підвищення рівня свідомого ставлення населення до збереження здоров’я, відмови від шкідливих звичок, підвищення якості життя медичні працівники постійно організують групову інформаційну роботу. За звітний період проведено:

Значна увага приділяється навчанню пацієнтів за медико-оздоровчими показаннями (факультативна гігієнічна підготовка окремих груп та контингентів населення), яке проводилося силами медичних працівників. Охоплення факультативним гігієнічним навчанням окремих контингентів населення у 2016–2017 роках:

В області постійно здійснюється методичний супровід діяльності з питань пропаганди здорового способу життя та профілактики захворювань. Протягом 2016 року – 9 місяців 2018 року підготовлено 139 методичних та інформаційних матеріалів.

Висновки:

– обласний центр інформаційно-аналітичних технологій та пропаганди здорового способу життя єдиний в регіоні координуючий заклад  у здійсненні санітарно-просвітньої роботи з питань профілактики захворюваності, інвалідності, смертності населення та створення умов для формування здорового способу життя населення;

– створення на базі обласного центру ІАТ та ПЗСЖ «Центра громадського здоров’я» надасть можливість більш ефективно проводити адресну роботу з формування у населення області  тренда на здоровий спосіб життя, гігієнічного виховання населення, впровадження у практику роботи медичних закладів профілактичних технологій, спрямованих на збереження та зміцнення здоров’я населення;

– для поліпшення стану здоров’я населення необхідно розширити співпрацю з органами місцевого самоврядування, органами соціально захисту та громадськими організаціями;

– необхідно більш ефективно використовувати ЗМІ як найбільш масові та доступні джерела інформування населення з питань профілактики захворювань та здорового способу життя.

У розбудові системи громадського здоров’я області наявні наступні виклики та ризики:

1. Необхідність формування громадської думки щодо ведення здорового способу життя.

2. Наявність закладів охорони здоров’я, які дотичні до проблем громадського здоров’я, але мають дублюючі функції із збору інформації.

3. Відсутність функції МіО за напрямком ВІЛ/СНІД та туберкульоз у ОЦІАТ та ПЗСЖ, наявність паралельних систем звітності.

4. Недосконалість нормативно-правової бази, необхідної для створення обласного центру громадського здоров’я.

5. Відсутній механізм прийняття управлінських рішень з питань громадського здоров’я.

6. Необхідність посилення ролі ОЦІАТ та ПЗСЖ у впровадженні системи громадського здоров’я в області.

Для організації системи громадського здоров’я у Чернігівській області слід вирішити ряд проблемних питань.