14 листопада міжнародна спільнота відзначає Всесвітній день боротьби із діабетом. Його мета – поширити знання про чинники, що спричиняють цукровий діабет, методи профілактики та лікування цього захворювання.
В Україні відзначати Всесвітній день боротьби із діабетом почали 1997 року. І щоразу він мав гасла, які застерігали від поширення хвороби та залучали до її профілактики широкі кола громадськості. Відтак нинішнього року його тема – «Медична сестра та діабет». Її обрано не випадково, адже роль сестри милосердя у профілактиці та лікуванні цукрового діабету важко переоцінити, бо ще з 1924 року, коли було відкрито інсулін, саме медичні сестри його застосовували для пацієнтів за призначенням лікаря, а також навчали хворих самостійному прийому відповідних медикаментів, розповідали про дотримання спеціальної дієти та слідкували за перебігом захворювання, а відтак – привчали хворого жити із недугою.
Нині цукровий діабет разом із серцево-судинними та онкологічними захворюваннями входить до трійки хвороб, що призводять до інвалідності та передчасної смерті. За словами завідувачки ендокринологічного відділення КНП «Чернігівська обласна лікарня», експерта Управління охорони здоров’я ОДА за напрямком «ендокринологія» Любові Черв’якової, цукровий діабет у 2–3 рази підвищує смертність українців.
«Загалом у світі понад 200 мільйонів людей живуть із діабетом. На Чернігівщині на нього хворіє 28 460 чоловіків і жінок, зокрема, понад 3 тисячі таких, що приймають інсулінову терапію. Втім, насправді людей, що мають цукровий діабет, більше, адже не всі знають про своє захворювання. Загалом збільшення кількості хворих спостерігається за рахунок діабету ІІ типу. Крім того, на обліку перебуває 228 дітей, хворих на цукровий діабет.
На жаль, – продовжує лікар, – цукровий діабет провокує важкий перебіг коронавірусної інфекції та спричиняє численні ускладнення. Діабетик, хворий на COVID-19, зазвичай має стійкий підвищений рівень глікемії. І навпаки, у 10% випадків такі пацієнти мають низькі показники цукру у крові. Нині до відділення ми приймаємо пацієнтів лише екстрено і серед них були такі, що мали доволі важкий перебіг коронавірусу. Дехто з них прийшов до нас у задовільному стані, а вже в результаті обстеження виявлено інфекцію і двобічну пневмонію. Це свідчить про те, що хворі на цукровий діабет мають слабкий імунітет на фоні стертої клінічної картини коронавірусу. Тому такі люди не приділяють належну увагу тій симптоматиці, яка в інших людей свідчить про захворювання COVID-19. Відтак необхідно при найменшій зміні самопочуття визначити рівень цукру у крові, яка реагує першою.
Пацієнтам із цукровим діабетом вкрай важливо уникати стресів, дотримуватися режиму дня, виважено ставитися до фізичних навантажень та харчування. Звісно, слідкувати треба і за вагою тіла, адже цукровий діабет часто-густо супроводжується як набором ваги, так і її втратою. Відтак доведено, що цукор шкідливіший для організму, ніж жири».
Враховуючи вимоги реформування медичної галузі, нині велика роль у лікуванні цукрового діабету належить лікарям первинної ланки надання медичної допомоги. Любов Черв’якова наголошує: сімейні лікарі повинні постійно вчитися виявляти та супроводжувати хворих на цукровий діабет. Вони мають направляти діабетиків до ендокринологів у разі вирішення питань інсулінотерапії, прогресуючих ускладнень, неможливості сімейного лікаря справитися зі стійкою гіперглікемією. «У таких випадках краще направити до ендокринолога. Він розпише алгоритми лікування, яких і буде дотримуватися сімейний лікар у подальшому», – зазначила Любов Черв’якова.
На жаль, цукровий діабет – хвороба, що майже не піддається лікуванню. Тому головне завдання медиків – підвищити якість життя людей, що мають діабет, та роз’яснити ризики, з ним пов’язані. Громадянам треба бути обізнаними, що частіше хвороба з’являється у людей, старших за 30 років, які страждають на підвищений артеріальний тиск, а також мають родичів із таким захворюванням.
«Втім, – запевняє Любов Черв’якова, – недугу можна і треба виявляти на ранніх стадіях, достатньо один-два рази на рік робити дослідження рівня глюкози у крові. І при найменших підозрах на діабет, тобто, підвищенні рівня цукру у крові, наявності спраги, погіршенні зору, важкому загоюванні ран тощо слід звертатися за консультацією. І чим раніше буде встановлений діагноз діабету, тим ефективніше його можна буде взяти під контроль».