Щороку другої суботи жовтня у світі відзначається Міжнародний день хоспісної та паліативної допомоги. 2020 року він припадає на 10 жовтня.
Організатор відзначення цього дня – Всесвітній Альянс паліативної допомоги, в який входять національні та регіональні організації, що підтримують розвиток хоспісної та паліативної допомоги в усьому світі. Тема цьогорічного Всесвітнього дня паліативної та хоспісної допомоги – «Паліативна допомога – це «Моя турбота, моя втіха». Мета Всесвітнього дня хоспісної та паліативної допомоги полягає у підвищенні інформованості світової громадськості про проблеми паліативної допомоги та хоспісів, сприяння у створенні умов для того, щоб люди могли висловити свої думки про проблему, підвищення розуміння медичних, соціальних, практичних і духовних потреб людей, що мають невиліковні захворювання та членів їх сімей. За даними ВООЗ, щорічно паліативної медичної допомоги потребують 40 мільйонів людей,
Поняття паліативної допомоги охоплює широкий спектр послуг, що надаються низкою фахівців – лікарями, медсестрами, працівниками допоміжних служб, фельдшерами, фармацевтами, фізіотерапевтами і волонтерами. Звісно, що участь кожного з них важлива для забезпечення інтересів пацієнтів і членів їх сімей. Надання паліативної медичної допомоги – це підхід, спрямований на поліпшення якості життя пацієнтів (дорослих і дітей) і їхніх сімей, які стикаються з проблемами через небезпечні для життя захворювання. Відтак хоспіс – одна з форм паліативної допомоги. Це спеціалізований медичний заклад для догляду за невиліковно хворими людьми наприкінці їхнього життєвого шляху.
Паліативна допомога базується на принципах позбавлення болю та інших симптомів хронічного захворювання,усунення або зменшення розладів життєдіяльності та інших важких проявів хвороби, а також сприяння утвердженню в хворому життєствердною позиції та адекватного ставлення до смерті. Фахівці , які працюють на засадах паліативної допомоги, покликані надавати інтегровану медичну, психологічну, соціальну та духовну допомогу пацієнтові та членам його сім’ї як в умовах спеціалізованої медико-соціальної установи – хоспісу, так і вдома,якомога довше підтримувати повноцінне активне життя пацієнтів,навчити членів сім’ї пацієнта правилам полегшення страждань хворого і надавати їм допомогу після смерті пацієнта. Також вони використовують мультидисциплінарний підхід для задоволення потреб пацієнтів та їх родичів;
Паліативна медична допомога необхідна при багатьох захворюваннях. Більшість дорослих, хто її потребує, страждають такими хронічними захворюваннями, як серцево-судинні (38,5 %), рак (34 %), хронічні респіраторні захворювання (10,3 %), СНІД (5,7 %) і діабет (4,6 %). Паліативна медична допомога може знадобитися при багатьох інших станах, в тому числі при ниркової недостатності, хронічних захворюваннях печінки, розсіяному склерозі, хворобі Паркінсона, ревматоїдному артриті, неврологічних захворюваннях, деменції. Біль є одним з найбільш частих і серйозних симптомів, який відчувають пацієнти, що потребують паліативної медичної допомоги. Боротьба з болем та іншими симптомами є частиною етичного боргу людства щодо полегшення страждання і дотримання людської гідності. Байдуже суспільство не має майбутнього! Необхідно докласти максимум зусиль, щоб із загальною допомогою і активною участю держави термінальні хворі змогли отримувати якісну, безкоштовну допомогу та належний догляд.
Такими принципами в роботі користується і колектив КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня», в якій за ініціативи його Генерального директора, Голови обласного осередку Всеукраїнської Ліги хоспісної та паліативної допомоги, експерта Управління охорони здоров’я ОДА Володимира Ященка з питань паліативної та хоспісної допомоги ще 2005 року створений перший на Чернігівщині хоспіс. У ньому забезпечені всі необхідні умови для комфортного перебування пацієнтів. Крім того, в закладі користуються сучасними технологіями, які наближують відповідну допомогу та догляд до певних категорій населення.
Заступниця Генерального директора ОПНЛ Богдана Шуба розповідає: «В нас створена мобільна хоспісно-паліативна бригада для роботи на дому. Вона обслуговує хворих на нейро-дегенеративні захворювання (хвороба Альцгеймера, хвороба Піка тощо), а також дітей із важкими захворюваннями ЦНС. Маємо відповідний контракт із НСЗУ. Відтак до кінця нинішнього року ми зобов’язалися обслуговувати до 90 пацієнтів у Чернігові. За підсумками першого півріччя ми взяли під своє «крило» 54-х пацієнтів з негативним прогнозом для життя. Бригада надає консультації лікаря-психіатра, психолога для пацієнта та його оточення, проведення різноманітних медичних маніпуляцій медичними сестрами, поради по догляду за пацієнтом. В багатьох випадках доводиться вирішувати і питання соціального захисту. Хоспіс надає допомогу багатьом пацієнтам, що мають нейро-психічні розлади, але не стан гострого психозу У таких випадках ми проліковуємо хворого у геріатричному відділенні, а потім він перебуває у хоспісі. Відтак, це планова госпіталізація, тому при направленні до хоспісного відділення необхідно зважати на вимоги медико-соціального характеру, пов’язані із коронавірусною інфекцією».
Відтак нині Україна здійснює важливі кроки на шляху розвитку паліативної допомоги та полегшення доступу тяжкохворих до знеболювальних, зареєструвавши таблетовану форму відповідних препаратів та долучивши до процесу виробництва вітчизняні підприємства. А уряд України проводить системну роботу з розширення та спрощення доступності наркотичних лікарських засобів для тяжкохворих. Було значно спрощено процедури використання медиками наркотичних лікарських препаратів у своїй практиці, полегшено доступ амбулаторних хворих до знеболення, особливо в сільській місцевості, де лікувальні установи та аптеки віддалені від пацієнта.
Отже, наявність паліативних відділень та хоспісів свідчить, що в державі загалом та на Чернігівщині зокрема медики належним чином турбуються про тих, кому вкрай необхідно наприкінці свого життя відчути опіку оточуючих.