Сучасний стан демографічної ситуації
Здоров’я населення є одним з найважливіших чинників економічного розвитку країни, передумовою соціального благополуччя та успішного функціонування держави.
Здоров’я є не лише особистим надбанням людини, це – суспільне багатство, один з найважливіших показників добробуту народу, оскільки значною мірою впливає на процеси і результати економічного, соціального і культурного розвитку країни, демографічну ситуацію і стан національної безпеки. Здоров’я є важливим соціальним критерієм ступеня розвитку і благополуччя суспільства. Для успішного вирішення питань у сучасному суспільстві важливе значення має визначення загальних закономірностей формування здоров’я, динаміки його основних показників – способу життя, впливу навколишнього середовища, спадковості, доступності і якості медичної допомоги.
Недоліки існуючої системи охорони здоров’я, кардинальні зміни у соціально-економічній сфері, несприятлива екологічна та критична демографічна ситуація, незадовільний стан здоров’я населення вимагають термінового вирішення актуальних проблем галузі, удосконалення організації і поліпшення її діяльності. Щорічне збільшення фінансування охорони здоров’я без запровадження інструментів підвищення ефективності використання ресурсів та мотивації медичних працівників до підвищення якості послуг, що надаються ними населенню, не дозволяє поліпшити якість медичного обслуговування.
З метою пошуку шляхів вирішення цих проблем першочерговим завданням є динамічний аналіз основних показників стану громадського здоров’я та особливостей функціонування галузі охорони здоров’я.
Через високий рівень постаріння населення депопуляція в Чернігівської області в найближчій перспективі триватиме навіть за умови підвищення народжуваності і зниження смертності. В області сформувалось замкнене коло – депопуляція викликає старіння населення, а старіння посилює депопуляцію, яке можна розірвати лише шляхом підвищення якості життя населення, що, у свою чергу, зумовить позитивні зміни у демографічній поведінці.
Найпотужнішим чинником постаріння населення була і залишається народжуваність: скорочення частки осіб молодших вікових груп структурно збільшує частку старших вікових контингентів – населення «старіє». Роль смертності у процесах постаріння населення є неоднозначною. З одного боку, зниження смертності в молодших вікових групах призводить до збільшення їх питомої ваги. Зрозуміло, що це сприяє «омолодженню» населення. Зниження смертності старших вікових контингентів, вочевидь, означає посилення демографічного старіння.
Найбільших втрат внаслідок передчасної смертності зазнає чоловіче населення працездатного віку. Сучасний рівень смертності чоловіків працездатного віку у 4,2 разу перевищує смертність чоловіків країн ЄС. Внаслідок прискореного вимирання цього контингенту показники смертності чоловіків в сучасний період у 3–4 рази вищі, ніж у жінок. Нині стандартизований коефіцієнт смертності чоловіків у віці 15–29 років в 3,4 разу, віком 30–44 роки в 5,8 разу, віком 45–64 років в 4,1 разу вищий, ніж відповідні показники для їх ровесників з країн ЄС. Серед українських жінок рівень смертності у працездатному віці майже утричі вище, ніж у ЄС. За поєднанням рівнів смертності у різних вікових групах на території України Чернігівську область слід віднести до території з найвищім рівнем смертності у всіх вікових групах.
Сучасна структура причин смерті населення України поєднує у собі елементи традиційної і сучасної структур патологій, в якій високий рівень смертності від ендогенних захворювань (хвороб системи кровообігу і новоутворень) межує з не менш значущою смертністю від екзогенних причин (нещасних випадків, травм і отруєнь, інфекційних хвороб, захворювань органів дихання та органів травлення). В середньому до 85% усіх смертних випадків нині в Україні припадає на три основні класи причин смерті: хвороби системи кровообігу, зовнішні причини смерті і новоутворення. В області ці хвороби складають більш ніж 91% усіх смертних випадків: хвороби системи кровообігу 75,3% (13720 осіб), новоутворення 11,2% (2032 особи), зовнішні причини смерті 4,6% (846 осіб).
Чисельність населення Чернігівської області станом на 01.09.2018 року складає 1 003 313 осіб. Процес відтворення населення вимагає рівноваги обох статей. Тому важливе значення має такий структурний фактор як чисельне співвідношення між чоловіками і жінками. В статевій структурі переважають жінки, питома вага яких становить 54,6% (чоловіки – 45,4%). Середній вік жінок 46,4 та 40,0 чоловіків. Все це обумовлює високий рівень загального демографічного навантаження, яке складає 695 осіб на 1000 населення працездатного віку (Україна 462).
Питома вага міського населення становить 64,3% (Україна – 68,9%), сільського – 35,7% (Україна – 31,1%).
За такої динаміки демографічних процесів в області за останні три роки чисельність населення області зменшилась на 35 тис. осіб і негативно позначилась на соціально-економічному становищі області.
У структурі причин смерті всього населення, розподіленого за критерієм працездатності (до працездатного, працездатного і після працездатного віку), формуються специфічні ієрархії причин смерті, властиві кожному з названих вікових контингентів у статевому розрізі.
Свої особливості має структура причин смерті дитячих контингентів, зокрема немовлят. Найбільш поширеними причинами малюкової смертності є стани, що виникають у перинатальному періоді, і природжені вади розвитку припадає понад 74% від загальної кількості померлих дітей віком до 1 року.
Певною специфікою характеризується також структура причин смерті дітей віком 1–15 років. Юний організм ще не переобтяжений хронічними неінфекційними захворюваннями, тому основна частка у сукупності всіх померлих дітей належить екзогенній патології (зовнішні причини смерті, інфекційні та паразитарні захворювання, хвороби органів дихання і травлення тощо).
Визначальними у структурі причин смерті населення, зважаючи на величини сукупності померлих і обсяги людських втрат внаслідок інтенсивного вимирання, є ієрархії причин смерті населення працездатного і після працездатного віку.
В структурі причин смерті чоловіків працездатного віку провідну роль відіграють хвороби системи кровообігу, а жінок – новоутворення. Характерною рисою ієрархії причин смерті населення працездатного віку є провідна роль серцево-судинних захворювань. Внаслідок хвороб системи кровообігу Україна щодня втрачає понад 220 людських життів в інтервалі працездатного віку. В області в загальної структурі смертності щорічно ці хвороби складають біля 86%.
Рівень та динаміка показників смертності від основних хвороб системи кровообігу в області так і в Україні значно відрізняється від таких у розвинутих країнах світу. Особливо помітними є відмінності у показниках смертності від ішемічної хвороби серця: сучасний рівень смертності українських чоловіків майже утричі перевищує відповідний показник смертності у розвинутих країнах; смертність внаслідок цереброваскулярних захворювань не має значних відмінностей. Показники смертності українських жінок працездатного віку від ішемічної хвороби серця несуттєво перевищували рівень смертності від цієї патології даного контингенту у розвинутих країнах світу.
Наступний за значущістю клас причин смерті – новоутворення. Щорічно новоутворення викликають 15–17% усіх смертей осіб працездатного віку. Рівень онкологічної смертності у чоловічого населення працездатного віку перевищує такий у розвинутих країнах на 40%, а жіночого – на 20%. Головне місце серед локалізації раку в чоловіків посідають новоутворення трахеї, бронхів і легенів (20%) і меншою мірою – шлунка, кишечнику, прямої кишки (12%). У структурі смертності жінок першість належить новоутворенням молочної залози (16%) та жіночих статевих органів (5%).
Наступний за значущістю клас причин смерті – зовнішні причини. Нині внаслідок різного роду нещасних випадків, травм та отруєнь гине понад 60 тис. осіб, до 70% з яких перебуває у працездатному віці. Характерною рисою смертності від зовнішніх причин є разюча статева диференціація, що полягає у значному перевищенні показників смертності чоловіків над відповідними показниками жінок. Якщо чоловіча смертність від усіх причин у віці 16–59 років майже утричі перевищує жіночу, то від зовнішніх причин смерті – у 5 разів.
У структурі причин смерті населення після працездатного віку за класами провідними є хвороби системи кровообігу, новоутворення, хвороби органів дихання, інфекційні та паразитарні хвороби (майже 80% від загального числа померлих у віці, старшому 60 років), хвороби органів травлення. Загалом, як свідчить аналіз динамічних і структурних змін нозологічного та вікового профілів смертності, ситуація в цій царині залишається вкрай складною і неблагополучною.
Смертність і тривалість життя в області обумовлені низкою чинників, вирішальними серед яких є рівень екологічного неблагополуччя, стан самозбережувальної поведінки людей і вплив стресорних факторів. Територіальна диференціація смертності визначається переважно смертністю у тих самих вікових групах (від 20 до 65 років), які внесли основний вклад у зниження тривалості життя всього населення країни.