Перехід на зимовий час: чи є загроза здоров’ю?
Щороку останньої неділі жовтня о 4 годині ранку українці переводять стрілки годинників на годину назад. Тобто, відбувається перехід на зимовий час. Мета цієї зміни часу полягає в ефективнішому використанні денного світла.
Зазвичай людина прокидається на початку світлового дня або перед світанком, а лягає спати значно пізніше, ніж заходить Сонце. Коли ми переходимо на зимовий час, то, за дослідженнями фізіологів, фактично повертаємось до свого географічно виправданого часового регіону. Адже взимку світла частина доби починається значно пізніше за звичний час пробудження людей. Якщо ж перевести стрілки годинника назад, тоді ми поспимо на годину довше та побачимо хоч якесь світло, коли прокинемось.
Незважаючи на те, що Україна вже понад 25 років застосовує перехід на зимовий або літній час, досі точаться розмови стосовно доцільності цього дійства. Серед аргументів, які наводять противники цього, головний стосується негативного впливу на здоров’я людини.
Звісно, що перехід на зимовий або літній час може збити з пантелику чутливий до певного розпорядку дня людський організм. Але чи може це вплинути на самопочуття? Як запевняють спеціалісти Центру громадського здоров’я МОЗ України, якщо не переводити стрілки годинника, тоді нічого критичного не станеться, бо в нас є мільйон різних причин інколи вставати трошки раніше. Переведення годинника на годину назад менш стресовий ніж навпаки, коли відбувається перехід на літній час. Вставати, коли ще темно, набагато важче, ніж у той самий час, коли вже є світло. Переведення годинника розраховано на те, щоб день розпочався фізіологічно правильніше, тобто, зі світанком. Багато країн світу практикують це, ніде ніякої катастрофи нема. І Україна не виняток.
Відомо, що у людському організмі закладені циркадні ритми. Тобто, наш організм підпорядкований певним коливанням – тиску, пульсу гормональній активності, фізичної, розумової діяльності. Циркадні ритми залежать від зміни дня та ночі, світлого та темного часу доби. Тому, завдяки активності гормону мелатоніну вночі хочеться спати, а вдень людина не відчуває потреби спати. Хоча деякі спостереження свідчать, що, наприклад, з переходом на літній час зростає кількість звернень до медичних установ з приводу гіпертонічних кризів, серцевих нападів тощо. Але це не настільки критично, щоб ставити під сумнів необхідність переведення стрілок годинників.
Для того, щоб процес переходу на зимовий час негативно не відобразився на самопочутті людини, варто дотримуватися деяких простих правил:
- лягайте спати трохи раніше. Кожен день потрібно намагатися спати на 15 хвилин більше. Такі зміни підготують організм до зміни режиму;
- за кілька днів до переведення часу варто обмежити вживання алкоголю та кави;
- деякі люди намагаються подрімати вдень. Тоді їм варто змістити час свого денного сну трохи уперед і дрімати не більше 30 хвилин;
- на вихідних варто дотримуватися звичного режиму дня і йти спати не пізніше півночі;
- щоб уникнути проблем зі сном, на ніч не варто наїдатися, краще випити склянку теплого молока або м’ятного чаю.
Тож, медики вчергове запевняють : у зв’язку із переходом на зимовий час хвилюватись не варто, адаптація до нового режиму дня у більшості громадян відбудеться практично непомітно та безболісно.