Депресія: наскільки це серйозно?
Високі темпи сучасного життя, невпевненість у завтрашньому дні, слабкі можливості для самореалізації, власний гормональний фон та лабільність нервової системи. Все це та багато інших чинників часто-густо негативно впливають на світосприйняття, здоров’я та щоденне життя будь-якої людини. Звісно, дехто із нас здатен змиритися з цими факторами і проживає день, як завжди. А ось певна кількість людей (за дослідженнями Американської асоціації вивчення розладів поведінки, це більш, ніж 30% громадян) відчувають стан, який вже давно має назву – депресія.
На жаль, депресія має безліч проявів, які іноді маскуються під особливості поведінки, різного роду невротичні синдроми, «хвороби зростання організму», специфічну реакцію людини на зміну погодних умов та атмосферного тиску. І лише невелика частина таких людей здатні опанувати себе і певний час не звертати уваги на погіршення концентрації уваги, роздратованість, неможливість адекватно реагувати на оточуючих, збої в роботі життєво важливих органів і систем, плаксивість або тимчасовий підйом настрою. Більшість же таких громадян відчувають, що з їхнім організмом коїться щось недобре і впевнені у необхідності звернутися за допомогою. І звертаються, адже, враховуючи наближення медичної допомоги до населення, широку інформаційну роботу з боку лікарів КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня», де завдяки старанням її Генерального директора Володимира Ященка створено потужну службу психологічно – соціального відновлення, відповідну допомогу у закладі надають жителям Чернігівщини високопрофесійні фахівці. Так, за словами завідувачки Центру амбулаторно-консультативної та реабілітаційної допомоги лікарні Богдани Шуби, нині на диспансерному обліку там перебуває понад 1000 громадян. І це лише жителі Чернігова, що мають діагноз тривожно-депресивного синдрому. Як розповідає завідувач Центру лікування психосоматичних розладів, неврозів, межових та кризових станів та порушень психічного розвитку обласної психоневрологічної лікарні Валентин Скрипник, люди поступово долають стигму побоювання спеціалістів психолого-психіатричного профілю і самостійно звертаються до них задля консультацій і призначення відповідного лікування.
– З такими пацієнтами працюють психологи, психотерапевти, а при потребі – і психіатри. Загалом, – розповідає Валентин Скрипник, – чи не кожна п’ята людина хоча б раз у житті так чи інакше відчуває депресивний стан. І наше завдання – допомогти у будь-якому випадку.
Психіатри вирізняють кілька видів депресій, серед яких головні: реактивна (коли такий стан виникає на тлі травмуючих або стресових ситуацій), ендогенна (має біологічну природу, що обумовлена гормональним дисбалансом), соматогенна депресія (виникає на фоні хронічних захворювань). Будь-який вид депресії так чи інакше потребує звернення до лікаря, який, незалежно від причини її появи, призначить лікування та порадить певну корекцію способу життя. Саме лише лікар здатен поставити діагноз депресивного стану, однак, є кілька способів, за якими людина здатна зрозуміти, що не варто зволікати зі зверненням до спеціаліста.
Так психолог Служби психологічно-соціального відновлення КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» Людмила Беленок, розповідаючи про поширені симптоми депресії, зазначає:
– По-перше, це поганий настрій, але лише у тому випадку, коли він спостерігається постійно і безперервно, навіть після відпочинку і спроб переключення на якість радісні події. По-друге,зниження процесів і темпів мислення, емоційне вигорання, тривожність і навіть суїцидні чи нав’язливі думки негативного змісту. І головне – це втрата задоволення від повсякденного життя. У нашому закладі робота з такими людьми проводиться доволі ефективно. Якщо не брати випадки клінічної депресії, коли вона потребує втручання психіатра чи нарколога (адже дехто вдається до вживання спиртних напоїв), то часто кілька зустрічей із психологом здатні повернути людину до нормального життя. В нашому арсеналі – бесіди, арт-терапія, застосування інших сучасних методик відновлення емоційного стану. Запобігти депресії важко, якщо в людини є до неї схильність, але можна її вчасно діагностувати і подовжити періоди ремісії за допомогою медикаментів, психотерапії, турботи про себе, вмінню зробити своє життя комфортним і наповненим приємними та цікавими речами. Також можна навчитись із нею жити і брати від неї все найкраще, що вона може дати. Люди, що пережили депресію, часто стають працівниками так званих допомагаючи професій – волонтерами, членами громадських організацій по захисту тварин, благодійницьких фондів – адже вони добре розуміють біль інших і можуть підтримати, як ніхто інший.
Як зазначає відомий письменник і психолог Ірвін Ялом – депресія – реакція людини на невдоволення навколишнім світом, неможливість віднайти баланс між бажаннями та їхньою реалізацією. Тому лікарі, психологи впевнені – якщо ви самостійно не можете знайти свою «точку опори», звертайтеся до спеціалістів Обласної психоневрологічної лікарні – вам допоможуть відчути та сприймати життя у всіх його кольорах.