Вивчення ставлення населення до тютюнокуріння

Вживання тютюну – одна з найсерйозніших небезпек для здоров’я, які коли-небудь виникали в світі. За даними ВООЗ щорічно глобальна тютюнова епідемія призводить майже до 6 мільйонів випадків смерті, з яких понад 5 мільйонів  відбувається серед споживачів та колишніх споживачів тютюну і більше 600 тисяч – серед людей, що самі не курять, але підпадають під вплив вторинного тютюнового диму. Кожні 6 секунд через вживання тютюну помирає одна людина, тобто фіксується кожен десятий випадок смерті серед дорослих людей. Майже 80% з більш ніж одного мільярда курців в світі живе в країнах з низьким і середнім рівнем доходу, на які припадає найважчий тягар пов’язаних з тютюном хвороб і смертності. В Україні тютюнокуріння призводить до смерті 110-120 тисяч людей щороку.

З метою вивчення рівня поширеності куріння серед населення, визначення ставлення до куріння, потреб для обґрунтування заходів щодо його скорочення і підвищення освіченості з питань тютюнокуріння обласним центром інформаційно-аналітичних технологій та пропаганди здорового способу життя проведено опитування жителів області. В анкетуванні взяли участь 425 осіб, з них 52,2% чоловіків та 47,8% жінок з Куликівського (86 осіб), Ічнянського (159 осіб), Н.- Сіверського (110 осіб), Менського районів (41 особа) та м. Чернігова (29 осіб).

Середній вік респондентів 39 років. Наймолодший респондент – 15 років, найстарший – 80 років.

Серед осіб,  що взяли участь в опитуванні 16,0% мають базову середню освіту, 19,1% – повну загальну середню освіту, 37,2% – середню спеціальну та 27,7% – вищу освіту.

По сфері зайнятості особи, що взяли участь у анкетуванні, розподілились наступним чином: працівники бюджетних установ та держслужбовці – 36,5%, зайняті в приватному секторі – 17,9%, пенсіонери – 11,1%, безробітні – 10,6%, зайняті домашнім господарством – 10,1%, студенти/учні – 8,2%, підприємці – 5,6%.

Аналізуючи відповіді встановлено, що 44% респондентів є теперішніми споживачами тютюнових виробів. Переважну частку курців становлять чоловіки – 82%.

Малюнок 1. Вживання тютюну (абсолютна кількість опитаних)

Малюнок 2. Вживання тютюну (співвідношення у відсотках)

Індивідуальне опитування показало – щодня курять 31,8% респондентів, з них 88% чоловіків та 12% жінок. Не кожного дня вживають тютюнові вироби 12,2% опитаних осіб, з них 65% чоловіків та 35% жінок.

Малюнок 3. Поширення вживання тютюну

В минулому палили 51,1% респондентів, зовсім не курили 48,9% осіб. При опитуванні виявлено, що більша частина респондентів почала курити у віці 18-20 років. Кількість цигарок, що викурюють опитувані, коливається від 5-10 до 30 на добу та у більшості випадків в середньому становить 15 штук на добу.

Нинішнього року 84 особи (43,3% теперішніх курців) планували або думали про те, щоб припинити курити. Для цього зверталися за консультацією до лікаря 34,0% опитаних, використовували нікотинозаміщувальну терапію 38,3% респондентів, 27,7% – використовували інші методи.

Протягом останніх 12 місяців за допомогою до лікарів зверталися 34,4% анкетованих осіб. Під час візиту у 71,2% випадків медики запитували про те, чи курять респонденти.

Оскільки майже третина хворих, що курять, відвідують лікарів протягом року, то медичні працівники мають практичну можливість надавати поради щодо припинення куріння. При анкетуванні 64,4% пацієнтів зазначили, що такі поради отримують.

Малюнок 4. Особи, які зверталися за медичною допомогою протягом року.

Респонденти зазначили, якщо ціна на тютюнові вироби істотно зросте, то почнуть палити дешевші вироби – 38 (20,3%) осіб; почнуть курити менше – 57 (30,5%) осіб; припинять курити – 51 (27,3%) особа; ніколи не припинять палити 41 (21,9%) особа.

За результатами опитування найближчим часом 22,5% споживачів тютюнових виробів хотіли б припинити куріння, в майбутньому – 51,9%. Отже, медичним працівникам слід постійно запитувати пацієнтів про куріння, налаштовувати їх на позбавлення цієї звички та надавати необхідну допомогу в позбавленні куріння. Консультування та медикаменти здатні більш ніж подвоїти ймовірність того, що спроби курця кинути курити увінчаються успіхом.

Проведене дослідження продемонструвало, що далеко не всі люди розуміють небезпеку для здоров’я, пов’язану з вживанням тютюну. Так про те, що куріння призводить до розвитку інсульту, знають 67,3% респондентів, інфаркту –57,4%, раку легенів – 80,7%, раку сечового міхура – 28,9%, бронхіту – 50,6%, імпотенції – 44,0%, захворювань шлунку – 47,1%.

Переважна більшість респондентів (88,7%) вважають, що вдихання вторинного тютюнового диму шкідливе для здоров’я, в той же час 4,2%  опитаних відповіли, що воно не впливає на здоров’я, а 7,1% – не змогли відповісти на запитання.

89,2% осіб, які прийняли участь в анкетуванні вважають, що достатньо проінформовані щодо впливу тютюну на органи людини, недостатньо –6,8% та погано – 4,0%.

Проведене дослідження виявило, що більшість опитаного населення вважають необхідним отримання знань з надання допомоги пацієнтам у відмові від куріння.

Щодо профілактичної інформації, респонденти хотіли би отримувати її з спеціальних передач по телебаченню – 62,8%, з інтернету – 44,5%, з публікацій в пресі – 28,9%, на лекціях медичних працівників – 30,8%, бесідах педагогів – 19,1%, тематичних вечорах – 16,5%, з буклетів, брошур, пам’яток – 19,8%.

Куріння – однин з провідних чинників ризику для громадського здоров’я і значно поширене серед населення. Згідно з Міжнародної статистичної класифікації хвороб та проблем, пов’язаних зі здоров’ям (МКХ-10) куріння класифікується як захворювання з категорії токсична дія інших та не уточнених речовин (Т65), табаку та нікотину (Т.65.2). Саме тому нікотинову залежність необхідно розглядати як патологічний стан, що вимагає діагностики та відповідного лікування.

У рекомендаціях ВООЗ підкреслюється:

• Кожен медичний працівник несе відповідальність у боротьбі з епідемією куріння.
• Існують методи, що дозволяють медичним працівникам амбулаторних закладів надавати допомогу пацієнтам у припиненні куріння.
• Припинення куріння – не тільки профілактика захворювань, його необхідно розглядати як одне з призначень пацієнту при лікуванні різних захворювань і реабілітації.
• Медичні працівники повинні бути прикладом для пацієнтів у відмові від куріння.

Під час прийому хворого лікарю необхідно виявляти осіб, що курять та слід проводити опитування кожного пацієнта про шкідливі звички. Кожному курцеві лікар має надавати обґрунтовані рекомендації кинути курити; за бажанням відвідувача, допомагати йому із застосуванням медичних та психологічних засобів на період стримування від тютюнокуріння; проводити подальші консультації.

Припинення куріння – не тільки профілактичне питання, це одне з призначень лікаря пацієнту при лікуванні захворювань та реабілітації. Важливим у роботі з курцем є партнерський підхід, коли лікар не примушує пацієнта кинути курити, а шляхом переконання формує у пацієнта усвідомлене рішення.