Вакцинація проти поліомієліту
Вакцинація проти поліомієліту – єдиний спосіб захиститися від смертоносного вірусу, який скалічує людей.
Протягом останніх років кількість щеплених проти поліомієліту дітей в Україні неухильно знижується. На жаль, молоді мами і тата щоб знайти відповідь на запитання «Чи варто робити дитині щеплення?» звертаються до таких «авторитетних джерел», як інтернет, сусіди чи подруги-матусі. У підсумку, значна кількість батьків відмовляється від вакцинації дітей, а деякі відкладають щеплення на більш старший вік, в наслідок чого в країні виникає загроза спалаху небезпечної смертельної інфекції.
Поліомієліт є високо інфекційною вірусною хворобою, яка найчастіше атакує дітей до 5 років та характеризується ураженням центральної нервової системи, лімфатичної системи та шлунково-кишкового тракту. Передається вірус через забруднені харчові продукти і воду та повітряно-крапельним шляхом, після чого розмножується в кишківнику, звідки може проникати в нервову систему. В одному з 200 випадків інфікування розвивається постійний параліч (зазвичай ніг), 5-10% з числа таких паралізованих дітей помирають через параліч дихальних м’язів.
При типовій формі поліомієліту (з ураженням нервової системи) клінічна картина може бути представлена синдромом загальної інтоксикації, який має двофазний характер температурної кривої (перший підйом в предпаралітичному періоді, другий в паралітичному), катаральним синдромом (риніт, трахеїт, бронхіт) та диспептичним синдромом – у вигляді блювоти, рідкого стільця чи запорів, які супроводжуються болями в животі. Синдром неврологічних порушень проявляється адинамією, гіперестезією шкіри, менінгеальними симптомами, периферійними парезами і паралічами, тремором, ністагмом, судомами та порушеннями міміки.
Вірус поліомієліту зустрічається практично скрізь – в усіх районах земної кулі реєструються спорадичні випадки. До застосування профілактичних щеплень (активної імунізації населення) проти поліомієліту захворюваність приймала характер епідемічних спалахів. Реєструвалися сезонні підйоми захворюваності в літньо-осінній період, типові для кишкових інфекцій. У тропічних країнах випадки поліомієліту відзначалися протягом всього року. В середині XX століття зростання захворюваності на поліомієліт надало йому значення національного лиха у багатьох країнах світу. Бували роки, коли в результаті захворювання у деяких країнах по 10-15 тис. дітей на все життя залишалися інвалідами. З кінця 50-х років минулого століття масове застосування вакцинації сприяло повсюдному зниженню захворюваності та суттєвому зменшенню циркуляції диких штамів вірусу. На сьогоднішній день, за оцінками експертів ВООЗ, більше 16 мільйонів людей врятовано від паралічу завдяки плановій імунізації та попереджено більше 1,5 мільйона випадків смерті дітей.
Специфічного лікування поліомієліту ще не існує, тому в основному проводиться симптоматичне і патогенетичне лікування. Хворому призначається вітамінотерапія, головним чином вітаміни групи В та С, постільний режим і висококалорійна дієта. Також показано застосування знеболюючих засобів, дегидратируючих препаратів та дихальних аналептиків. При догляді за хворим необхідно надавати його кінцівкам правильного положення, проводити профілактику пролежнів, масаж грудної клітини. При наявності дисфагії проводиться харчування за допомогою зонда. У разі порушення самостійного дихання хворому проводиться штучна вентиляція легенів. Для попередження розповсюдження вірусу хворий підлягає ізоляції.
До тих пір, поки в світі залишається хоч 1 інфікована дитина, ризику зараження на поліомієліт піддаються діти у всіх країнах. Єдиним методом профілактики проти цього захворювання є імунізація. Батьки повинні бути особливо уважними та вакцинувати дітей строго за графіком. Після серії щеплень від поліомієліту у дитини розвивається стійкий імунітет, і навіть якщо в її організм і потрапить велика кількість вірусного матеріалу, то вона не захворіє або захворювання пройде в легкій формі. У щеплених дітей хвороба протікає у вигляді легких парезів, що закінчуються повним одужанням. Досить часто мами і тата через жалість до своєї крихітки приймають самостійне рішення перенести щеплення на більш старший вік, не розуміючи, що порушуючи календар, вони піддають дитину загрозі захворювання з усіма витікаючими наслідками. Згідно з національним календарем профілактичних щеплень, затвердженим МОЗ України у 2018 році, планова вакцинація дітей проти коклюшу, дифтерії, правця та поліомієліту починається з 2-х місячного віку.
