32 здобутки гендерної рівності з часу незалежності
В 1991 році наша держава здобула незалежність. Але на цьому боротьба за цінності та свободу не припинилася. В щоденній битві за свої права, а з початком війни, ще й в буквальному сенсі боротьбі за життя, легко зневіритися. Легко не помітити, який великий і важливий шлях ми вже пройшли.
Наразі пропонуємо озирнутися і подивитися на досягнення, якими ми оволоділи на шляху здобуття гендерної рівності. Фахівці «Гендер в деталях» https://genderindetail.org.ua/ виділили 32 найважливіших пункти. Ці зрушення дійсно додають наснаги. Адже якщо змогли зробити ось це все, то і все інше обов’язково здійснимо!
1. Ратифікація Стамбульської конвенції
У 2022 році Верховна рада ратифікувала «Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами», відому як «Стамбульська конвенція». Україна ратифікувала конвенцію через 11 років після підписання.
2. Закон про рівні права і можливості
У 2005 році було прийнято антидискримінаційний закон «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». Його мета – досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства.
3. Закон про заборону сексизму в рекламі
У 2021 Верховна Рада прийняла законопроект №3427. У рекламі заборонили демонструвати переваги однієї статі над іншою в фізичному, інтелектуальному або соціальному аспекті, показувати стереотипні ролі чоловіка і жінки, насильство за ознакою статі, а також тіло людини як сексуальний об’єкт.
4. Збільшення брендів та медіа, які показують справжнє жіноче тіло
Зміни в суспільстві та вищезгаданий закон призвели до того, що більше медіа почали показувати жіночі тіла справжніми, а не ідеально відфотошопленими. Яскраві приклади – BraBraBra, Libress, Alisa.ua.
5. Закон про запобігання та протидію домашньому насильству
Основні зміни у національному законодавстві щодо домашнього насильства відбулися в Україні у 2017-2018 роках у зв’язку з прийняттям та набуттям чинності Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та також низки законодавчих актів, якими було внесено зміни у Кримінальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кримінальний процесуальний кодекс України тощо.
6. Створення центрів допомоги для жінок, щоб розірвати коло насильства
За 2022 рік до поліції та органів соціального захисту надійшло більше 250 000 звернень щодо домашнього насильства. Для протидії насильству створені спеціальні центри та прихистки, які надають жінкам безкоштовне житло і соціально-психологічну допомогу.
7. Зміна визначення понять «зґвалтування» та «сексуальне насильство»
У Кримінальному кодексі України з 2019 року діють зміни, з того часом «сексуальне насильство» – це вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов’язаних із проникненням у тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої.
8. Заборона дискримінації за статтю, сексуальною орієнтацією чи гендерною ідентичністю
У 2015-му році Верховна Рада України з п’ятої спроби внесла до чинного Кодексу законів про працю зміни, які забороняють будь-яку дискримінацію у сфері праці, зокрема й за ознакою сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. Внесення цієї норми у законодавство було серед умов лібералізації Європейським Союзом візового режиму щодо України.
9. Розширення професій для жінок
Кабінет Міністрів у 2017-му році скасував наказ Міністерства охорони здоров’я №256, яким визначено перелік із 450 заборонених для жінок професій. Серед них ливарні роботи, сфера металургії, електротехнічне і хімічне виробництвах та ін. Також жінка не могла бути машиністкою метро, водійкою автобуса, пожежною.
10. Дозвіл жінкам служити в армії на бойових посадах
Серед заборонених професій були також бойові посади в армії. Аби це змінити була створена кампанія за участю ветеранок під назвою «Невидимий батальйон». У результаті спільних адвокаційних зусиль у 2016 році жінки в армії отримали право на доступ до майже 100 бойових військових посад, які раніше були доступні лише для чоловіків.
11. Зміна парадних туфлів для військовослужбовиць
У 2021-му Міністерство оборони України опублікувало фотографію з репетиції до параду на День Незалежності, де курсантки крокують у військовій коробці в туфлях на каблуках. Після обурення у соцмережах, взуття замінили на зручніше, з низьким підбором у 2,5 см.
12. Створення жіночої військової форми
У червні 2023-го Міноборони завершило другий етап випробувань літньої жіночої військової форми. Також Міноборони розробило технічну специфікації на спідню білизну для українських військовиць та рекомендувало її до впровадження у лавах Сил оборони. Документацію було створено на основі білизни проєкту Arm Women Now та відшито зразок-еталон.
13. Створення Жіночого ветеранського руху
2019 року була створена громадська організація, яка об’єднує жінок ветеранок, діючих військовослужбовиць, волонтерок та має на меті збільшити можливості реалізації себе в суспільстві.
14. Декретна відпустка для чоловіків
З 2021 року прийнято закон про декретну відпустку. З того часу батько дитини також може йти у декрет до трьох років або ж розділити декрет на половину із дружиною. При цьому за ним зберігається місце його роботи, а декрет зараховується до трудового стажу чоловіка. За статистикою до 2021 року лише 4% сімейних пар із немовлятами оформлювали декретну відпустку на чоловіків.
15. Зменшення різниці в оплаті праці
За останні 5 років в Україні розрив в оплаті праці між жінками та чоловіками зменшився з 26% до 18,6% — це 7,4%. А в 2020 році Україна приєдналась до міжнародних ініціатив, які пришвидшують скорочення різниці в оплаті праці за рівноцінну роботу.
16. Перший Жіночий Марш
Він відбувся у 2008 році за ініціативи феміністського колективу «Свободна». Участь взяли близько 40 осіб, де половину становили чоловіки – профеміністи. Деякі жіночі організації проігнорували марш. З міркувань безпеки захід був закритою подією. Вже за десять років жіночі марши почали збирати тисячі людей в різних містах України.
17. Наймасштабніший Жіночий Марш
У 2021 році на марш «Геть патріархат» вийшло близько 4000 людей по всій Україні. Найбільше учасниць було в Києві. Окрім традиційної вимоги феміністичних акцій прийняти «Стамбульську конвенцію», на марші були широко представлені гасла за економічну рівність: гідні зарплати для медиків, виховательок і всіх жінок, які працюють у недооплачуваних «жіночих» секторах економіки.
18. Зміна наративів під час 8 березня
Тепер не про квіти, цукерки та свято весни. 8 березня – Міжнародний день прав жінок. Щороку все більше людей відходять від нав’язаних стереотипів радянських часів та повертаються до справжнього сенсу цієї дати. Згадуємо жінок, які боролись за свої права, говоримо про сучасні проблеми жінок та шляхи їх подолання.
19. Запровадження Дня українського фемінізму
У 2023 році Гендер в деталях запропонували відзначати 8 червня День українського фемінізму. Він приурочений до Дня народження Наталії Кобринської – української письменниці, засновниці організованого фемінізму в Україні, яка створила першу феміністичну організацію «Товариство руських жінок» 1884 року.
20. Впровадження гендерних квот
У 2019 році в новий Виборчий кодекс внесли вимогу про гендерну квоту в 40% жінок у партії. Згідно з поправками до кодексу, в кожній п’ятірці партійного виборчого списку повинні бути як жінки, так чоловіки (не менше двох кандидатів кожної статті).
21. Збільшення кількості жінок в політиці
Квоти та в цілому послаблення впливу гендерних стереотипів, сприяли збільшенню кількості жінок в політиці. Наприклад, у ІХ скликанні (2019 рік і дотепер) кількість жінок у Верховній Раді збільшилась до 21% в порівнянні з І скликанням (1990-1994 роки), де частка жінок становила 2,5%.
22. Перша жінка прем’єрка та перша жінка віце-спікерка
Збільшення жінок в політиці зумовило те, що вони почали обіймати високі посади. Так першою жінкою віце-спікеркою стала Ірина Геращенко. А першою прем’єркою не тільки в Україні, а й на пострадянському просторі була Юлія Тимошенко 2005 року.
23. Збільшення кількості видатних жінок
Серед них:
- Ольга Броварець – біофізикиня, лауреатка премії Scopus Awards Ukraine року в номінації «Найкращий колектив вчених, який досяг значних наукових результатів без західних колаборацій». Вона вирахувала за якої закономірності відбувається мутації в ДНК, які призводять до онкозахворювань.
- Марина В’язовська – математикиня, володарка однієї з найпрестижніших нагород математиків «Премія Салема 2016». Марина розв’язала задачу над якою працювали більше 400 років багато різних вчених.
- Оксана Линів – входить до трійки найкращих жінок-диригенток сучасності та є головною диригенткою Опери і філармонічного оркестру в місті Грац в Австрії.
- Ольга Харлан – заслужена майстриня спорту України, шестикратна чемпіонка світу та восьмикратна чемпіонка Європи.
- Олександра Матвійчук – українська правозахисниця, лауреатка Нобелівської премії миру.
24. Феміністичний погляд на письменниць
Сучасні українські літературознавиці заново відкривають українських письменниць, досліджуючи феміністичні мотиви в їх творчості. Вдалим прикладом переосмислення праць українських письменниць є проєкт «Шалені авторки», де можна більше дізнатися про феміністичність Лесі України, Олени Пчілки, Ольги Кобилянської та інших.
25. З’явилося і з’являються все більше гендерних медіаресурсів та феміністичних блогів
У зв’язку з війною, більшість з них ведуть не лише просвітницьку діяльність, а також надають гуманітарну допомогу. Наприклад, GENDERZED, ГО «Дівчата», УКРАЇНСЬКИЙ ЖІНОЧИЙ ФОНД, «ІНСАЙТ», «МАРШ ЖІНОК», KYIVPRIDE, Divoche.Media, Wonderzine, Повага та інші.
26. На рівні правопису запроваджено фемінітиви
Фемінітиви властиві українській мові, тому їхнє вживання було природнім ще до запровадження Нового українського правопису. Тим не менш, в 2019 році Кабмін ухвалив зміни в українському правописі, частково це повернення до правопису 1928 року. Затверджено формування фемінітивів з іменників чоловічого роду з додаванням суфіксів -к-, -иц-(я), -ин-(я), -ес-.
27. Збільшення кількості вулиць, названих в честь жінок
Певні здобутки є і в процесах декомунізації/перейменування. «Жіночі» назви почастішали, особливо у локальному вимірі, коли в міських просторах стають видимими не тільки національні імена, але й імена локальних діячок. До прикладу такі цифри: з 440 перейменованих вулиць Києва тепер 22 вулиці носять імена жінок (раніше «жіночими» були лише 12 вулиць з цих 440 за їхніми старими назвами). В цілому процес ще далекий від ідеалу, але зрушення є. Середній відсоток «жіночих» урбанонімів в Україні від 4 до 6%. В окремих регіонах сягає 9%.
28. Прийняття гендерної стратегії МОН
20 грудня 2022 року Кабінет Міністрів України схвалив Стратегію впровадження гендерної рівності у сфері освіти. Мета Стратегії полягає в забезпеченні рівних прав та можливостей учасникам освітнього процесу незалежно від статі або інших ознак.
29. Поширення культури згоди замість культури насильства
Культура згоди набуває все більшого поширення, зменшуючи частку культури насильства. Одним із масових прикладів є флешмоб #янебоюсьсказати, який ще з 2016 року висвітлює проблеми сексуального насильства проти жінок в Україні. Акція набула міжнародного поширення. Цікаво, що українська акція з викриття кривдників була навіть раніше західного флешмобу #metoo
30. Запровадження жіночих купе в Укрзалізниці
Після масового обговорення питання безпеки жінок в поїздах та створення відповідної петиції – Укрзалізниця створила окремі жіночі купе. Це один із кроків до подолання гендерного насилля.
31. Поширення культури скасування
Останнім часом можна спостерігати масове засудження сексистських та мізогінних дій чи висловів публічних осіб, що свідчить про те, що суспільство змінилося. Як приклад, реакції на флешмоб #красадляЗСУ Лесі Нікітюк, висловлювання «жінки без душі» Іво Бобула чи «вона не може бути 10/10» від Остапчука – всі зірки отримали негативний відгук від авдиторії.
32. Зміна поглядів про роль жінки та відходження від застарілих наративів
Українські жінки об’єднуються і створюють акції та флешмоби, руйнуючи застарілі шаблони поведінки, які нам роками нав’язували. Ви можете пам’ятати такі акції як #sitlikeagirl #забулазапитатьумарченка #ятобінедорогенька тощо.