29 вересня – Всесвітній день серця
Цей день міжнародна медична спільнота відзначає вже понад 20 років. Ініціатива його проведення належить Всесвітній федерації серця, членами якої є близько 80 країн світу, а також Міжнародній спільноті кардіологів.
Серцево-судинні захворювання були і залишаються головними чинниками смертності в світі. Так, за інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, з 17 мільйонів смертей від неінфекційних захворювань у віці до 70 років 82% припадає саме на такі захворювання..
В Україні профілактика та лікування серцево-судинних захворювань включена до Програми медичних гарантій. Пацієнти, які мають симптоми чи вже діагностоване серцево-судинне захворювання, або намір запобігти виникненню цих захворювань, перш за все повинні звертатись до свого сімейного лікаря. Звичайно, якщо мова не йде про стан, який загрожує життю. Тоді потрібно викликати швидку, – наголошують у Національній службі здоров’я України.
Відтак лікар первинної ланки може допомогти у профілактиці та лікуванні серцево-судинних захворювань, а саме – виміряти артеріальний тиск, оцінити загальний ризик за шкалою SCORE, направити на електрокардіограму, аналіз крові, зробити швидкий тест на тропонін. Також сімейний лікар може виписати направлення на консультацію до кардіолога або на ультразвукове дослідження серця.
Кардіологи зазначають – дієвим способом контролю серцево-судинних захворювань є безперервне медикаментозне лікування. Саме для цього працює програма «Доступні ліки». Лікар виписує електронний рецепт, пацієнт отримує потрібні йому ліки безоплатно або з невеликою доплатою.
На сьогодні програма «Доступні ліки» поширюється на 198 медичних препаратів для лікування серцево-судинних захворювань та на 27 препаратів для первинної та вторинної профілактики інфарктів та інсультів.
У медичному закладі пацієнту з інфарктом чи інсультом надаються безоплатно наступні послуги:
– діагностика (КТ, МРТ, ангіографія, екстрені лабораторні дослідження);
– проведення тромболітичної терапії (при інсульті), стентування (при інфаркті);
– цілодобовий моніторинг стану пацієнта в реанімації;
– медична реабілітація в гострому періоді;
– лікарські засоби з Національного переліку основних лікарських засобів та витратні матеріали;
– ліки та медичні засоби, які закуповуються централізовано за кошти бюджету (наприклад, стенти);
– харчування в стаціонарних умовах.
Лікарями визначено головні фактори, що можуть призвести до проблем зі серцево-судинною системою. Серед них підвищений артеріальний тиск, підвищений рівень холестерину та цукру в крові, надмірна вага, гіподинамія, тютюнокуріння, надмірне вживання алкоголю, а також стреси.
До інших факторів, що впливають на ризик розвитку серцево-судинних захворювань, належать наявність таких захворювань, як цукровий діабет та вроджені патології серця. Крім того, нераціональне харчування та недостатність сну також з віком можуть спричинити серцево-судинну патологію.
Відтак ці хвороби можна попередити за допомогою профілактики — здорового способу життя та своєчасного звернення до лікаря.
Пам’ятайте, що захворювання краще попередити, аніж лікувати. Бережіть серце!