HealthFlex
×
  • Головна
  • Про центр
    • Загальна інформація
    • Структура
    • Структурні підрозділи
      • Адміністративна частина
      • ВІДДІЛ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ
      • Відділ економічної статистики
      • Відділ медичної статистики, моніторингу та оцінки
      • Відділ обробки медико-статистичної інформації
      • Інформаційно-аналітичний відділ
      • Відділ координації та розвитку медичних інформаційних систем
      • Господарський відділ
  • Новини
  • Контакти

Як хронічне безсоння впливає на здоров’я – пояснює експерт

28 Жовтня, 2025Новини

Ви коли-небудь лежали вночі без сну, рахуючи години до будильника? А як часто відчували втому через брак сну? Проблеми зі сном можуть здатися дрібницею. Насправді такі порушення мають багато наслідків — від поганого самопочуття до підвищеного ризику серцево-судинних хвороб. Попри це, про сон ми говоримо вкрай нечасто — навіть у кабінеті лікаря. Це — типовий «слон у кімнаті»: усі бачать проблему, але не зважають на неї. 

У цьому матеріалі, підготовленому Центром громадського здоров’я спільно з Юрієм Фломіним — лікарем-неврологом, Заслуженим лікарем України, доктором медичних наук, експертом Бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я в Україні — розповідаємо, які проблеми зі сном найпоширеніші, у чому їхня небезпека і як їх діагностують. 

Проблеми зі сном як «слон у кімнаті» 

«Особливість проблем зі сном з погляду системи охорони здоров’я полягає в наступному: з одного боку, вони дуже поширені, а з іншого — пацієнти досить рідко звертаються до медиків через цю проблему, вважаючи її несерйозною, а лікарі, своєю чергою, нечасто про це запитують. Це стосується і сімейних лікарів, і невропатологів, і навіть іноді психіатрів. Тому проблеми зі сном — це приклад англійського вислову elephant in the room (слон у кімнаті — ред.) — вони великі, але їх чомусь не помічають», — зазначає Юрій Фломін. 

За його словами, з проблемами зі сном стикається від 25 до 50% дорослого населення, частіше — жінки. У більшості випадків такі порушення мають хронічний характер і можуть тривати багато років або навіть усе життя. 

Чому порушення сну — дуже шкідливі для здоров’я  

Хронічні розлади сну мають серйозні негативні наслідки для здоров’я. Недостатній або неякісний сон підвищує ризик розвитку різних захворювань. Серед них: 

  • онкологічні хвороби; 
  • емоційні розлади (як-от депресія); 
  • надлишкова вага та ожиріння; 
  • серцево-судинні хвороби. 

«А ще люди, які мають хронічний біль і погано сплять, стають набагато чутливішими до болю, ніж ті, хто спить добре», – додає лікар. 

До того ж сон менше ніж 6 годин на добу протягом тривалого часу скорочує тривалість життя. 

Порушення сну призводять до збоїв у роботі глімфатичної ситеми  

Під час глибокого сну активується глімфатична система — «дренажна» система мозку, яка виводить продукти його життєдіяльності.  

«Ця система виконує в мозку функцію, що подібна до роботи лімфатичної системи в тілі, — очищення від продуктів обміну речовин та іншого “сміття”. Збій у роботі глімфатичної системи внаслідок старіння, низької якості сну, малоактивного способу життя або вживання наркотиків має прямий вплив на розвиток нейродегенерації та нейрозапалення, що спричиняють такі розлади, як деменція», – пояснює фахівець. 

Три типи безсоння: як вони проявляються та про що можуть свідчити 

За словами Юрія Фломіна, найпоширенішим типом порушення сну є безсоння (інсомнія), яке може проявлятися по-різному:  

  • Проблеми із засинанням — коли людина не може заснути протягом пів години або більше.  
  • Пробудження серед ночі — людина прокидається один або кілька разів без видимої причини (не через біль, потребу випорожнитися чи повітряну тривогу), після чого не може швидко заснути. 
  • Занадто ранні пробудження — несподіване пробудження задовго до бажаного часу (наприклад, о 4:30 ранку замість запланованих 6:30–7:00), після чого людина вже не може заснути.  

«Ці порушення сну можуть комбінуватися. Перші два типи безсоння типові для тривожних розладів, тоді як третій — для депресивних. До того ж проблеми із засинанням часто діагностують у людей, чия діяльність пов’язана з інтенсивною розумовою роботою». 

Відповідно до критеріїв DSM-5 (Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders, Fifth Edition), про хронічне безсоння можна говорити, якщо порушення сну виникають щонайменше три ночі на тиждень протягом не менше ніж трьох місяців і це впливає на самопочуття вдень, проявляючись втомою, неуважністю, зниженням працездатності, дратівливістю, поганим настроєм. 

«Деякі люди пристосовуються до нічних пробуджень — наприклад, можуть кілька разів прокидатися серед ночі, але вдень почуваються добре, можуть подрімати або виспатися в інший час. Їхнє денне функціонування не порушене, і загалом вони задоволені своїм сном. Важливою відправною точкою для того, щоб вважати стан безсонням, є незадоволення якістю сну та наявність наслідків у денний час», – розповідає лікар.

Якщо у вас є проблеми зі сном, зверніться до сімейного лікаря для оцінки загального стану та можливих супутніх хвороб — він за потреби скерує до вузькопрофільного спеціаліста, наприклад, невролога чи психіатра. Ставтеся серйозно до порушень сну, оскільки вони суттєво впливають на здоров’я. 

Як діагностують порушення сну 

«Одним із методів діагностики сну є Індекс тяжкості інсомнії (Insomnia Severity Index) — це короткий тест, який допомагає кількісно оцінити, наскільки виражене безсоння в людини і як воно впливає на її життя. Водночас «золотим стандартом» діагностики є полісомнографія — комплексне дослідження, під час якого людина проводить одну або кілька ночей у спеціальній лабораторії».  

Під час полісомнографії реєструються різні показники організму:  

  • електрична активність мозку (електроенцефалограма);  
  • серцевий ритм (кардіограма);  
  • частота та ритм дихання;  
  • артеріальний тиск;  
  • рівень насичення крові киснем тощо.  

«Це складний і точний метод, який застосовують у разі потреби детального аналізу. У повсякденній практиці таке дослідження проводять не всім. Зазвичай, першим кроком до покращення сну є дотримання гігієни сну — тобто здорових звичок, що допомагають нормалізувати його якість», – підсумовує Юрій Фломін.

Нові публікації

  • Медицина без бар’єрів: для жінок із віддалених громад Чернігівщини забезпечено доступ до життєво важливого онкоскринінгу
  • Рання діагностика рятує життя: на Чернігівщині обговорили реалізацію обласної скринінгової програми
  • Як отримати підтримку від держави для участі в програмі «Скринінг здоров’я 40+»
  • Територіальна громада вільна від туберкульозу
  • Міжнародний день шкільного харчування: здорові звички дітей формують здорове майбутнє країни

Рубрики публікацій

  • Інформаційні матеріали COVID – 19
  • Заходи
  • Круглі столи
  • Наші видання
  • Новини
  • Нормативно-правова база в роботі з COVID-19
  • Профілактика
  • Центр Громадського Здоров`я

Архів піблікацій

  • Березень 2026
  • Лютий 2026
  • Січень 2026
  • Грудень 2025
  • Листопад 2025
  • Жовтень 2025
  • Вересень 2025
  • Серпень 2025
  • Липень 2025
  • Червень 2025
  • Травень 2025
  • Квітень 2025
  • Березень 2025
  • Лютий 2025
  • Січень 2025
  • Грудень 2024
  • Листопад 2024
  • Жовтень 2024
  • Вересень 2024
  • Серпень 2024
  • Липень 2024
  • Червень 2024
  • Травень 2024
  • Квітень 2024
  • Березень 2024
  • Лютий 2024
  • Січень 2024
  • Грудень 2023
  • Листопад 2023
  • Жовтень 2023
  • Вересень 2023
  • Серпень 2023
  • Липень 2023
  • Червень 2023
  • Травень 2023
  • Квітень 2023
  • Березень 2023
  • Лютий 2023
  • Січень 2023
  • Грудень 2022
  • Листопад 2022
  • Жовтень 2022
  • Вересень 2022
  • Серпень 2022
  • Липень 2022
  • Червень 2022
  • Травень 2022
  • Квітень 2022
  • Лютий 2022
  • Січень 2022
  • Грудень 2021
  • Листопад 2021
  • Жовтень 2021
  • Вересень 2021
  • Серпень 2021
  • Липень 2021
  • Червень 2021
  • Травень 2021
  • Квітень 2021
  • Березень 2021
  • Лютий 2021
  • Січень 2021
  • Грудень 2020
  • Листопад 2020
  • Жовтень 2020
  • Вересень 2020
  • Серпень 2020
  • Липень 2020
  • Червень 2020
  • Травень 2020
  • Квітень 2020
  • Березень 2020
  • Лютий 2020
  • Січень 2020
  • Грудень 2019
  • Листопад 2019
  • Жовтень 2019
  • Вересень 2019
  • Серпень 2019
  • Липень 2019
  • Червень 2019
  • Травень 2019
  • Квітень 2019
  • Березень 2019
  • Лютий 2019
  • Січень 2019
  • Грудень 2018
  • Листопад 2018
  • Жовтень 2018
  • Вересень 2018
  • Серпень 2018

По всім питанням, Ви можете звернутися до нас:

+38 (0462) 60-44-03

adminociat@ukr.net

14000, м.Чернігів, вул. Любецька, 7а

Швидкі посилання

  • Головна
  • Про центр
    • Загальна інформація
    • Структура
    • Структурні підрозділи
      • Адміністративна частина
      • ВІДДІЛ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ
      • Відділ економічної статистики
      • Відділ медичної статистики, моніторингу та оцінки
      • Відділ обробки медико-статистичної інформації
      • Інформаційно-аналітичний відділ
      • Відділ координації та розвитку медичних інформаційних систем
      • Господарський відділ
  • Новини
  • Контакти

Останні новини

  • Медицина без бар’єрів: для жінок із віддалених громад Чернігівщини забезпечено доступ до життєво важливого онкоскринінгу Бер 16

    Чернігівський медичний центр сучасної онкології продовжує реалізацію масштабної програми скринінгу...

  • Рання діагностика рятує життя: на Чернігівщині обговорили реалізацію обласної скринінгової програми Бер 16

    Ефективність подолання онкологічних захворювань безпосередньо залежить від їх вчасного виявлення....

  • Як отримати підтримку від держави для участі в програмі «Скринінг здоров’я 40+» Бер 14

    Щоб отримати кошти на проходження скринінгу, необхідно оформити спеціальну картку....

  • Територіальна громада вільна від туберкульозу Бер 12

    У 2026 році Остерська територіальна громада долучилась до ініціативи «Територіальна...

Створенний 2020 рік. Усі права захищенні.
Чернігівський обласний інформаційно-аналітичний центр медичної статистики

Коронавірус (COVID-19)

Телефони горячої лінії: 0 800 50 70 70 або 095 001 03 40 

×