Як активне слухання допомагає покращити стосунки та уникати конфліктів
Активне слухання — це двостороння взаємодія між людиною, яка говорить, і людиною, яка слухає, з метою впевнитися, що слухач точно правильно зрозумів, що саме хотів сказати мовець. Такий формат комунікації може допомогти зробити спілкування якіснішим, уникнути непорозумінь та конфліктних ситуацій, вирішити проблеми та створити комфортну для розмови атмосферу довіри.
У воєнний час навички активного слухання особливо допомагають надавати емоційну підтримку, знижувати рівень стресу і створювати довірливу атмосферу, у якій людина може не боятись висловлювати свої переживання.
Щоб перевірити, чи правильно ви зрозуміли співрозмовника, слід підтвердити почуте, повторивши це своїми словами, або уточнити, що саме зі сказаного ви (не) зрозуміли.
Чому важливе активне слухання
У складних ситуаціях нам часто не вистачає часу для довгих пояснень, а це нерідко призводить до непорозумінь і конфліктів. Тому інвестування часу в чітке та усвідомлене спілкування, зокрема активне слухання, допомагає знизити рівень стресу, уникнути непорозумінь і підвищити ефективність комунікації, навіть у цифровому форматі.
Що заважає активному слуханню
Бар’єри для активного слухання можуть виникати через низку причин. Наприклад, тон повідомлення може бути сприйнятий неправильно, якщо отримані відповіді занадто короткі чи різкі, — не дарма для письмової комунікації часто використовують емодзі. Письмові повідомлення можуть бути неясно викладені, або не правильно сприйняті, якщо в них бракує деталей або контексту, а це може призвести до неправильного розуміння.
Також, невербальні сигнали, а саме певні жести, міміка або мовчання можуть вплинути на сприйняття інформації через те, що не відповідають тому, що людина говорить. Або людина, яка слухає, може неправильно сприйняти повідомлення через упередженість. Наприклад, відсутність зорового контакту чи схрещені руки можуть означати байдужість або дискомфорт мовця.
У текстових повідомленнях не видно інтонації чи міміки, тому прості фрази, як-от «Все ок», можуть сприйматися як відмова від пояснень замість прямої відповіді. Крім того, затримки у відповідях можуть викликати відчуття, що вас ігнорують. І якщо співрозмовник не дає зворотного зв’язку, важко зрозуміти, чи правильно він зрозумів вашу інформацію.
Які є техніки активного слухання та як їх застосовувати:
1. Зосередьтеся на співрозмовнику: слухайте уважно, не відволікаючись на інші думки чи гаджети. Наприклад, можна сказати співрозмовнику: «Я відкладу телефон, щоб зосередитися на тому, що ти кажеш».
2. Уникайте передчасних суджень: дайте співрозмовнику завершити свою думку, перш ніж відповідати. Наприклад: «Хочу почути всю твою історію, перш ніж висловити свою думку».
3. Уточнюйте деталі: якщо щось незрозуміло, ставте питання для уточнення. Наприклад: «Можеш пояснити, що саме ти маєш на увазі, коли кажеш, що це було складно?»
4. Парафразуйте: повторюйте почуте своїми словами, щоб перевірити, чи правильно зрозуміли. Наприклад: «Чи правильно я розумію, що ти вчора працював більше десяти годин і зараз почуваєшся виснаженим?»
5. Будьте присутніми фізично та емоційно: підтримуйте зоровий контакт і відкриту позу тіла навіть на онлайн-зустрічах. Наприклад, не просто скажіть, а й покажіть: «Я тут, щоб вислухати тебе. Розкажи, що сталося».
6. Уникайте оцінок: дозволяйте співрозмовнику вільно висловлювати свої думки без осуду. Це зміцнює довіру та покращує комунікацію. Наприклад, замість «Не треба було так робити» можна сказати «Я розумію, що для тебе в ту мить було важливо так зробити».
Чи можна покращити навички активного слухання
Навички активного слухання можна покращити, для цього відвідайте тренінги, книги та онлайн-курси з покращення навичок комунікацій. Вони допоможуть покращити ваші здібності та знайти інструменти для ефективної взаємодії.
Матеріал підготовлений ЦГЗ МОЗ України у рамках Всеукраїнської програми «Ти як?» (https://howareu.com/), ініційованої першою леді Оленою Зеленською.