Перша психологічна допомога на місці катастрофи: як підтримати людину, якщо ви стали свідком трагедії

Кожен із нас може опинитися свідком трагічної події. Тож нам усім важливо знати, як підтримати себе й допомогти тим, кому ще важче. Адже психологічна допомога людям на місці лиха, одразу після терористичного акту або катастрофи, має велике значення. І вкрай важливо надати її правильно, не завдати людині додаткового болю і ретравматизації. 

Наприклад, характер та етапи такої допомоги, яку надають лікарі екстреної медичної допомоги, психологи ДСНС і Нацполіції та інші фахівці першої лінії реагування, що першими прибувають на місце катастрофи чітко прописані у затвердженому МОЗ України Уніфікованому клінічному протоколі первинної та спеціалізованої медичної допомоги «Гостра реакція на стрес. Посттравматичний стресовий розлад. Порушення адаптації». Такі фахівці, коли прибувають на місце трагедії, допомагають, зокрема, людям контейнувати стрес та упоратися з першим шоком. 

Якщо ви – не медик, рятувальник або фахівець, який надає першу психологічну допомогу, не біжіть у бік вибуху або стрілянини. Пам’ятайте, що існує загроза повторних атак в одному місці за короткий проміжок часу. Також ви можете перешкодити роботі рятувальних та інших спецслужб.

Якщо у вас чи у когось із навколишніх людей є фізичне ушкодження (поранення, сильний шум у голові, гострий біль без видимих ушкоджень або ушкодження, забиття за відсутності болю) – негайно зверніться по медичну допомогу. У більшості випадків через високий рівень гормонів стресу людина не відчуває болю і, наприклад, може ходити добу з переломом. 

• Якщо ви таки маєте намір допомогти людям, які постраждали, психологічно, дотримуйтеся наступних рекомендацій:
• уважно слухайте, але не примушуйте людину говорити;
• питайте – але без зайвих емоцій – про те, чого постраждалий потребує саме зараз;
• допомагайте задовольнити базові потреби, отримати доступ до необхідних послуг, зв’язатися з родиною та соціальними службами.

Якщо не знаєте, як добрати потрібні слова, пам’ятайте, що найдієвішою підтримкою можуть бути щире бажання вислухати та дуже прості дії – запропонувати воду чи теплий напій, ковдру або побути поруч, поки не приїдуть рятувальники. Стійкість базується не лише на якихось спеціальних техніках, вона базується на людяності.

Про різні способи підтримки та самопідтримки йдеться також на платформі Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?».