МОЗ роз’яснює: які є критерії встановлення інвалідності
Триває процес реформування чинної системи проведення медико-соціальної експертної комісії. МОЗ отримує багато скарг щодо роботи комісій і працює над змінами. Однак для них потрібен час. Водночас ми продовжуємо інформувати вас про те, як розв’язати те чи інше питання, що може виникати під час проходження медико-соціальної експертизи.
Сьогодні нагадаємо про критерії встановлення інвалідності.
I, II чи III групу інвалідності встановлюють з огляду на те, наскільки порушені функції органів і систем організму людини та обмежена її життєдіяльність. Порушення можуть бути спричинені захворюваннями, бути наслідком травм або вродженими вадами.
I група інвалідності (підгрупи А і Б)
Люди з І групою інвалідності мають найважчий стан здоров’я: вони не здатні до самообслуговування або можуть виконувати лише окремі його елементи, потребують постійного стороннього нагляду/догляду/допомоги.
Критерії встановлення I групи інвалідності – це нездатність до:
- самообслуговування,
- самостійного пересування,
- орієнтації (дезорієнтація),
- спілкування,
- контролювання своєї поведінки,
- навчання тощо.
ІI група інвалідності
Особи, яким встановлено II групи інвалідності, зазвичай мають значне обмеження життєдіяльності, проте можуть обслуговувати себе самі та не потребують постійного нагляду/догляду або допомоги.
До критеріїв встановлення II групи інвалідності належать значні обмеження:
- самообслуговування (людина не може обходитися без допоміжних засобів або допомоги інших осіб),
- самостійного пересування,
- здібності до навчання, роботи, орієнтації або до спілкування,
- здатності частково чи повністю контролювати свою поведінку.
ІIІ група інвалідності
Люди з III групою інвалідності мають помірні функціональні порушення й обмеження життєдіяльності. Вони потребують соціальної допомоги і соціального захисту.
Критеріями для встановлення III групи інвалідності є обмеження:
- самообслуговування (людина потребує використання допоміжних засобів);
- самостійного пересування (пересування з великою втратою часу);
- навчання (можуть навчатися у закладах загального типу за умови дотримання спеціального режиму навчального процесу або за допомоги інших осіб);
- праці (частково втрачають можливість для повноцінної трудової діяльності);
- орієнтації, спілкування;
- контролювання поведінки (частково контролюють в особливих умовах).
Особи з інвалідністю III групи можуть навчатися та працювати, однак за умови забезпечення їх засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, проходження реабілітації.
Також питання встановлення інвалідності регламентується постановою КМУ №10 від 21.01.2015 р. Вона містить чіткий перелік станів, за яких група інвалідності встановлюється довічно.
Крім того, звертаємо увагу, що відповідно до ст. 7 ЗУ про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні, військовослужбовцям, які отримали поранення, каліцтво, що призвело до ампутаційного дефекту, інвалідність встановлюється безстроково та на ступінь вище визначених законодавством критеріїв. Переогляд таким особам здійснюється на підставі особистої заяви особи з інвалідністю/її законного представника або за рішенням суду.
Рішення про встановлення тієї чи іншої групи інвалідності ухвалюється на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії.
Якщо під час проходження МСЕК ваші права чи інтереси порушуються, або у вас вимагають гроші за проходження медико-соціальної експертизи, звертайтесь на «гарячу лінію» МОЗ за номером телефону 0 800 60 20 19.