Засідання Ради безбар’єрності: результати розвитку системи реабілітаційної допомоги в Україні
26 лютого відбулося перше у 2026 році засідання Ради безбар’єрності під головуванням Прем’єр-міністра України Юлія Свириденко та за участі першої леді України Олени Зеленської. У зустрічі взяли участь члени уряду, представники парламенту, міжнародні партнери, мери українських міст та лідери громадянського суспільства.
Під час засідання Ради безбар’єрності учасники обговорили ключові результати впровадження Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року. А також — представили ініціативи та проєкти міністерств й інших центральних органів виконавчої влади, що заплановані на 2026 рік.
Прем’єр-міністр Юлія Свириденко під час засідання підкреслила, що формат Ради вже став постійною платформою, де напрацьовуються нові політики й системні рішення. Усе для того, щоб безбар’єрність була справді відчутна на практиці для кожної людини.
«Безбар’єрність — це принцип, у центрі якого — людина та її інтереси. Напередодні Уряд ухвалив низку рішень, які роблять середовище в Україні безбар’єрним для всіх громадян. Ці кроки — продовження системної політики в межах Національної стратегії безбар’єрності, яку реалізують всі урядові міністерства. Безбар’єрність має стати стандартом у всіх сферах життя. Рівні можливості і повага до кожної людини є основою сильної і справедливої держави», – прем’єр-міністр Юлія Свириденко.
Цьогоріч особливу увагу планується приділити безбар’єрній мові — як новій соціальній нормі. Під час засідання Ради безбар’єрності перша леді України Олена Зеленська наголосила, що вже наступного тижня відбудеться презентація Державного стандарту коректної, безбар’єрної мови.
«Дуже важливо, щоб цей стандарт дійшов до кожного посадовця. Коректна мова має стати мовою освіти й охорони здоров’я, адміністрацій, правоохоронців, послуг – усього, що нас оточує щодня. Мова теж має бути безбар’єрною», – Олена Зеленська.
Кожне міністерство реалізує власний проєкт безбар’єрності. Загалом їх — 25, і вони охоплюють усі сфери суспільного життя. Один із ключових напрямів стратегії зі створення безбар’єрного простору — «Розвиток системи реабілітаційної допомоги», це проєкт Міністерства охорони здоров’я України.
«Безбар’єрність у сфері охорони здоров’я — це про реальні можливості для людини відновитися після травми чи хвороби без зайвих очікувань, складних маршрутів і фінансових бар’єрів. Наше завдання — робити все для того, щоб реабілітація продовжувала бути системною частиною медичної допомоги: доступною в кожній громаді, безоплатною в межах Програми медичних гарантій та орієнтованою на конкретний результат для пацієнта. Ми розбудовуємо мережу реабілітаційних закладів, готуємо фахівців нового покоління та впроваджуємо єдині стандарти, щоб і цивільні, і військові могли якнайшвидше повернутися до активного життя», – Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
За минулий рік реабілітацію в Україні пройшли майже пів мільйона українців та українок — дорослих і дітей. А лише за перші два місяці 2026-го реабілітаційну допомогу вже отримали понад 36 тисяч пацієнтів.
На 2026 рік у Програмі медичних гарантій передбачено 7,43 млрд грн на амбулаторну та стаціонарну реабілітацію — а це на понад 1 млрд грн більше, аніж торік. І майже у 3,7 раза більше, ніж у довоєнний період.
Під час засідання Ради безбар’єрності Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко також акцентувала на зростаючій потребі у довготривалому медичному догляді. Через старіння населення, поширення хронічних захворювань, збільшення кількості людей з інвалідністю та наслідки війни дедалі більше пацієнтів після завершення лікування потребують не госпіталізації, а постійного медичного нагляду, сестринського догляду та підтримки функціонального стану. У відповідь держава розпочинає поетапне впровадження нової моделі — лікарень сестринського догляду з чіткими стандартами допомоги, вимогами безбар’єрності та інтеграцією з реабілітаційною системою. Першим пілотним проєктом стане створення такої лікарні у Львові, яка поєднає паліативну, реабілітаційну та психосоціальну допомогу з освітнім компонентом і має закласти основу сучасної, доступної та безбар’єрної системи довготривалого догляду.
Окрім цього, затверджено також і Дорожню карту реформування системи протезування та План її реалізації на 2026 рік. Документ передбачає створення єдиного безперервного маршруту людини — від отримання медичної допомоги до підбору протеза, навчання користуванню ним і подальшого супроводу. Ці зміни охоплюють цифровізацію процесів, підвищення якості послуг і розвиток національного виробництва протезів із прозорим ціноутворенням.
У межах реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору Уряд також оновлює і модель управління лікарнями — запроваджуються обов’язкові наглядові ради в медзакладах. Із 2027 року їх наявність стане умовою контрактування за Програмою медичних гарантій для кластерних і надкластерних лікарень, а з 2028 року — для всіх закладів спеціалізованої допомоги. Більшість голосів у складі рад матимуть представники громадськості, що посилить прозорість, підзвітність і захист прав пацієнтів, формуючи більш відкриту та пацієнтоорієнтовану систему охорони здоров’я без бар’єрів.
Зазначимо, МОЗ продовжує розвивати клінічні мультидисциплінарні реабілітаційні центри досконалості — нині в Україні функціонують сім таких центрів, які є навчальними базами для підвищення кваліфікації фахівців. Також запроваджено нові академічні програми для підготовки фізичних терапевтів, ерготерапевтів, протезистів-ортезистів і терапевтів мови та мовлення.
Окрім цього, наприкінці 2025-го МОЗ затвердило перші стандарти реабілітаційної допомоги: «Надання реабілітаційної допомоги при травмах спинного мозку», «Надання реабілітаційної допомоги при ампутації кінцівки у дорослих та дітей», «Реабілітаційна допомога при церебральному паралічі та органічних ураженнях головного мозку у дітей, які супроводжуються руховими порушеннями». Надалі заплановано розробку стандартів для реабілітації після інсультів, переломів, допомоги передчасно народженим дітям та інших станів.
Розвиток дитячої реабілітації залишається одним із ключових напрямів флагманського проєкту. Мета — забезпечити, щоб кожна дитина, яка потребує відновлення, отримувала його вчасно, повноцінно та якнайближче до місця проживання.
В Україні продовжується створення амбулаторних реабілітаційних просторів у громадах, зокрема для ветеранів та всіх, хто потребує продовження відновлення. МОЗ також розпочало впровадження реабілітаційної монопослуги, яку надають фізичні терапевти, ерготерапевти та терапевти мови й мовлення.
Окрім цього, у 2025 році в Україні створили першу всеукраїнську спільноту амбасадорів та амбасадорок безбар’єрності, її представником від МОЗ України став фізичний терапевт Сергій Худа.
Ключове повідомлення у межах реалізації флагманського проєкту МОЗ: «Безбар’єрність — це коли можеш пройти шлях реабілітації без перешкод», що відповідає головним засадам всеукраїнської кампанії соціальних змін «Безбар’єрність — це коли можеш», спрямованої на поширення засад безбар’єрності та залучення людей до творення країни без бар’єрів.