Вторинні тромбоцитопенії: причини, клініка, діагностика та лікування
Тромбоцитопенія – це патологічний стан організму, який характеризується зменшенням кількості тромбоцитів в кров’яному руслі та супроводжується підвищеною кровоточивістю та може протікати як самостійне захворювання, чи як окремий симптом різних захворювань, що впливають на систему згортання крові.
«В нормі у здорової людини нараховують 150-320*109/л тромбоцитів в крові, – говорить лікарка гематолог Чернігівського медичного центру сучасної онкології Олена Корма. – Головна задача цих клітин реагувати на будь-яке пошкодження цілісності шкіри або слизових оболонок. Але існують захворювання, які призводять до зменшення кількості цих кров’яних елементів, що може відбуватися через провокування патологічного руйнування тромбоцитів, проблеми з виробленням нових та підвищену потребу існуючих клітин».
За словами лікарки до причин розвитку тромбоцитопенії відносять: спадкові захворюваня (Синдром Бернара-Сур’ї, TAR-синдром, аномалії Мея-Хегліна тощо), захворювання, що порушують утворення нових тромбоцитів (проблеми в кістковому мозку, онкологічні захворювання, реакція на хімічні та радіоактивн елементи, лейкоз, зловживання алкоголем та наркотиками), діагнози, що провокують надмірне споживання тромбоцитів (ДВС-синдром), збільшення розміру селезінки, аутоімунні захворювання, гепатити, ВІЛ та інші інфекційні захворювання, зловживання алкоголем, прийом наркотичних і токсичних речовин тощо. Деякі групи лікарських препаратів можуть руйнувати тромбоцити або пригнічувати їх утворення в кістковому мозку (наприклад, тривалий прийом цитостатиків), що також може викликати розвиток захворювання (медикаментозна тромбоцитопенія).
Зупинилася Олена Корма і на симптомах недуги: «Всі симптоми тромбоцитопенії пов’язані з кровотечею та проявляються наступним чином: часті носові кровотечі, що відбуваються без причини; мимовільні синці; пурпура; кровоточивість ясен; кровотечі в шлунково-кишковому тракті; ниркові кровотечі; рясні та тривалі менструальні кровотечі. Прояви та активність симптомів залежить від ступеню важкості захворювання».
В свою чергу виділяють три ступені важкості тромбоцитопенії. При легкому ступені (від 50 до 150 *109/л тромбоцитів) симптоми, частіше всього, відсутні. При середньому ступені (від 30 до 50 *109/л тромбоцитів) спостерігається загальна слабкість, нерегулярні та не рясні кровотечі при травмах, які важко зупинити. А при тяжкому ступені (нижче 30 *109/л. тромбоцитів) вже відбуваються спонтанні та рясні кровотечі.
Щодо лікування, то за словами лікарки загальна терапія залежить від багатьох факторів: ступеню важкості, супутніх захворювань та частоти кровотеч. В першу чергу лікування починають з виявлення та усунення причини, що призвела до зниження тромбоцитів.
«Навіть найменші ознаки тромбоцитопенії – привід для звернення до лікаря-гематолога. Своєчасна діагностика тромбоцитопенії та коректне лікування допоможуть запобігти небажаному розвитку хвороби», – наголошує Олена Корма.